Булбоака (Аненій-Нойський район)
Село Булбоака молд./рум. Bulboaca | ||||
Вигляд села Булбоака | ||||
Основні дані | ||||
---|---|---|---|---|
46°53′05″ пн. ш. 29°18′31″ сх. д. / 46.88472° пн. ш. 29.30861° сх. д.Координати: 46°53′05″ пн. ш. 29°18′31″ сх. д. / 46.88472° пн. ш. 29.30861° сх. д. | ||||
Країна | Молдова | |||
Район | Аненій-Нойський район | |||
Комуна | Булбоака | |||
Перша згадка | 4 червня 1711[2][3] | |||
Населення | 5095 (2004)[1] | |||
Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-6512 | |||
Телефонний код | +373-265 | |||
Висота над р.м. | 40 м | |||
Відстань | ||||
Найближча залізнична станція | Булбоака | |||
До районного центру | ||||
— фізична | 6 км | |||
До Кишинева | ||||
— фізична | 38 км | |||
Місцева влада | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 618486 | |||
Freebase | /m/080plrh | |||
Карта | ||||
Булбоака у Вікісховищі |
Булбоака (молд./рум. Bulboaca) — село в Аненій-Нойському районі Молдови. Утворює окрему комуну[4].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на березі річки Бич між селами Гирбовец, Рошкань на висоті 39 метрів над рівнем моря та за 41 км від столиці Кишинів.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село відноситься до 1741 року. Село розташовувалося на обох берегах річки Бик і однойменного озера, яке нині набагато менше за колишні розміри. Тут же проходив поштовий тракт, який з'єднує Бендери з містом Кишинів.
Перший дерев'яний храм збудовано у 1797 році.
У 1871 році в селі була побудована залізнична станція на щойно відкритому шляху Кишинів - Тирасполь.
Протягом XVIII століття село було під господарями родини генерала Катаржі, але вже у XIX столітті село стає державним (казенним). Землями у окрузі володіють поміщики Леонард, Яновський, Мімі, Василевський.
З 1901 року Бульбоака є центром виноробства.
До 1950 Бульбоака була адміністративним центром Новоаненського (Бульбокського) району.
2011 року село святкувало своє 300-річчя. Бульбоака – одне з небагатьох сіл у Молдові, де є багатоповерхові багатоквартирні будинки.
1 червня 2023 року Молдова прийняла в Бульбоаці в замку Мімі другий саміт Європейського політичного співтовариства (EPC).
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2004 року[5] у селі проживали 5095 осіб.
Національний склад населення села:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
молдавани румуни |
4437 83 |
87,1% 1,6% |
росіяни | 297 | 5,8% |
українці | 199 | 3,9% |
болгари | 29 | 0,6% |
гагаузи | 12 | 0,2% |
поляки | 6 | 0,1% |
цигани | 5 | 0,1% |
євреї | 1 | < 0,1% |
інша / без відповіді | 26 | 0,5% |
Всього | 5095 | 100% |
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
Біля села розташовано Гирбовецький ліс.
Див. також[ред. | ред. код]
- Замок Мімі — пам'ятка архітектури.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe medii, localităţi şi sexe, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
- ↑ Holban M. Călători străini despre Țările Române. Volumul VIII — București: Editura Științifică și Enciclopedică, 1983. — С. 320.
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 103. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
- ↑ ЗАКОН Nr. 764 от 27.12.2001 об административно-территориальном устройстве Республики Молдова ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
- ↑ Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe naţionalităţi şi localităţi, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |