Булбоака (Аненій-Нойський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Село Булбоака
молд./рум. Bulboaca
Вигляд села Булбоака
Основні дані
46°53′05″ пн. ш. 29°18′31″ сх. д. / 46.88472° пн. ш. 29.30861° сх. д. / 46.88472; 29.30861Координати: 46°53′05″ пн. ш. 29°18′31″ сх. д. / 46.88472° пн. ш. 29.30861° сх. д. / 46.88472; 29.30861
Країна Молдова Молдова
Район Аненій-Нойський район
Комуна Булбоака
Перша згадка 4 червня 1711[2][3]
Населення 5095 (2004)[1]
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
MD-6512
Телефонний код +373-265
Висота над р.м. 40 м
Відстань
Найближча залізнична станція Булбоака
До районного центру
 — фізична 6 км
До Кишинева
 — фізична 38 км
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 618486
Freebase /m/080plrh
Карта
Булбоака. Карта розташування: Молдова
Булбоака
Булбоака
Булбоака (Молдова)
Мапа

CMNS: Булбоака у Вікісховищі

Булбоака (молд./рум. Bulboaca) — село в Аненій-Нойському районі Молдови. Утворює окрему комуну[4].

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі річки Бич між селами Гирбовец, Рошкань на висоті 39 метрів над рівнем моря та за 41 км від столиці Кишинів.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село відноситься до 1741 року. Село розташовувалося на обох берегах річки Бик і однойменного озера, яке нині набагато менше за колишні розміри. Тут же проходив поштовий тракт, який з'єднує Бендери з містом Кишинів.

Перший дерев'яний храм збудовано у 1797 році.

У 1871 році в селі була побудована залізнична станція на щойно відкритому шляху Кишинів - Тирасполь.

Протягом XVIII століття село було під господарями родини генерала Катаржі, але вже у XIX столітті село стає державним (казенним). Землями у окрузі володіють поміщики Леонард, Яновський, Мімі, Василевський.

З 1901 року Бульбоака є центром виноробства.

До 1950 Бульбоака була адміністративним центром Новоаненського (Бульбокського) району.

2011 року село святкувало своє 300-річчя. Бульбоака – одне з небагатьох сіл у Молдові, де є багатоповерхові багатоквартирні будинки.

1 червня 2023 року Молдова прийняла в Бульбоаці в замку Мімі другий саміт Європейського політичного співтовариства (EPC).

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2004 року[5] у селі проживали 5095 осіб.

Національний склад населення села:

Національність Кількість осіб Відсоток
молдавани
румуни
4437
83
87,1%
1,6%
росіяни 297 5,8%
українці 199 3,9%
болгари 29 0,6%
гагаузи 12 0,2%
поляки 6 0,1%
цигани 5 0,1%
євреї 1 < 0,1%
інша / без відповіді 26 0,5%
Всього 5095 100%

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Біля села розташовано Гирбовецький ліс.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe medii, localităţi şi sexe, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
  2. Holban M. Călători străini despre Țările Române. Volumul VIIIBucurești: Editura Științifică și Enciclopedică, 1983. — С. 320.
  3. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-LChișinău: Universitas, 1991. — С. 103. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
  4. ЗАКОН Nr. 764 от 27.12.2001 об административно-территориальном устройстве Республики Молдова ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
  5. Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe naţionalităţi şi localităţi, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 7 січня 2012.