Аненій-Ной

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аненій-Ной
Anenii Noi
Герб Прапор
Герб Нових Анен Прапор Нових Анен
Основні дані
46°52′54″ пн. ш. 29°13′51″ сх. д. / 46.88167° пн. ш. 29.23083° сх. д. / 46.88167; 29.23083Координати: 46°52′54″ пн. ш. 29°13′51″ сх. д. / 46.88167° пн. ш. 29.23083° сх. д. / 46.88167; 29.23083
Країна Молдова
Регіон Аненій-Нойський район
Столиця для Аненій-Нойський район (район Молдови)
Засновано 1731
Перша згадка 27 червня 1731[2][3]
Населення 8358 (перепис 2004)[1]
Висота НРМ 39 ± 0 м
Міста-побратими Коростень, Бобруйськ
Телефонний код (373) 265
Номери автомобілів AN
GeoNames 617702
OSM 1692078 ·R (Аненій-Нойський район)
Поштові індекси MD-6500, MD-6501
Міська влада
Вебсайт anenii-noi.com
Мапа
Мапа


CMNS: Аненій-Ной у Вікісховищі

Ане́ній-Ной (Нові Анени, рум. Anenii Noi) — місто в Молдові, центр Аненій-Нойського району. Розташоване за 5 км від залізничної станції Булбоака і на стику автомобільних трас Кишинів-Бендери й Кишинів-Каушани. До складу Анений Ной також входять села Албініца, Березки, Новий Гирбовець, Русени, Соколени.

Значна кількість населення - українці. Згідно з переписом населення 2004 року у місті проживало 2134 українця.

Історія[ред. | ред. код]

Нові Анени вперше згадані 27 червня 1731 року за назвою Пашкань-пе-Бик (Pascani pe Bic). В ті часи село було невеликим поселенням, переважну частину якого займали сараї для худоби (рум. anină).[4] Згодом в одному документі датованому 27 квітня 1833 вказано, що село Аніна та давніше поселення Пашкань-пе-Бик є одним і тим же поселенням. 1856 року маєток здавали в оренду турецькому купцеві Хусан-бею, що володіє й сільською корчмою. Після відходу татар з Бессарабії село практично вимирає, однак в 1883 році сюди переїжджають селяни із сусідніх сіл і займаються сільським господарством і розведенням худоби. В 1889 році кілька родин німецьких колоністів з Миколаєвської губернії купують 1715 десятин землі й засновують село Цинцарени (рум. Tintareni, Цинцерень). Перепис населення 1910 року свідчить, що на місці Цинцерен перебували два села — німецьке Нова Ніколаєвка (Nicolaevca Noua) і російське Стара Ніколаєвка (Nicolaevca Veche), у кожному з яких була церква й школа. Малоземельні жителі російського села працювали на будівництві будинків у німецькому селі. Православні молдавани й росіяни відвідували церкву в селі Булбоака. У перших числах січня 1926 року Нова Ніколаєвка була перейменована в Нові Анени, а Стара Ніколаєвка в Старі Анени. В 1940 році німці виїхали в Німеччину, залишивши 106 господарств із 120 будинками 1713 га орної землі.

В 1965 році Новим Аненам був наданий статус міста. У часи МРСР у Нових Аненах працював консервний завод (по переробці овочів, фруктів і виготовленню виноградного соку), хлібозавод, комбікормовий завод і завод будматеріалів. Функціонувала інкубаторна станція. В 1973 році число жителів становило 6,1 тис. осіб. За даними перепису населення на 2009 рік чисельність населення становить 8403 чоловік.

Населення[ред. | ред. код]

Національність[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року:

Національність Відсоток
молдовани/румуни 52,32%
українці 25,53%
росіяни 17,75%
болгари 1,44%
гагаузи 0,67%
цигани 0,4%
поляки 0,12%
інші 0,56%

Адміністрація[ред. | ред. код]

  • Голова району — Владимир Віздоаге (Vladimir Vizdoaga)
  • Заст. голови району — Петру Малик (Petru Malic)
  • Примар міста — Міхаїл Кейбаш (Mihail Cheibas)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1]
  2. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-LChișinău: Universitas, 1991. — С. 17. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
  3. Ghibănescu G. Ispisoace și Zapise (documente slavo-române). Volumul VI, partea 2Iași: Tipografia „H. Goldner”, 1933. — С. 42.
  4. Țopa, Tudor. Localitățile Republicii Moldova. Itinerar documentar-publicistic ilustrativ. Vol. 1. - Chi.: Agenția Națională de Presă „Moldpres”, pag. 110 - 112, 1999.

Посилання[ред. | ред. код]