Буцинський Петро Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буцинський Петро Микитович
Народився24 грудня 1853 (5 січня 1854)[1]
Донецька-Сеймицяd, Курська губернія, Тимський повітd, Російська імперія
Помер31 жовтня (13 листопада) 1916[1] (62 роки)
Мерефа, Харківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьнауковець
Alma materБілгородська духовна семінарія
Імператорський Харківський університет (1879)
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ВчителіНадлер Василь Карлович
Відомі учніВязигін Андрій Сергійович
Аспіранти, докторантиВязигін Андрій Сергійович
ЧленствоQ4496338?
ПартіяРосійські збори
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Буцинський Петро Микитович (нар. 24 грудня 1853(18531224) — 13 листопада 1916) — український вчений-історик. Доктор російської історії (1890), професор (1885). Дійсний статський радник (1906).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив із багатодітної родини священика із села Донецька-Сеймиця Тимського повіту Курської губернії.

Здобував освіту в Обоянському духовному училищі та Бєлгородській духовній семінарії.

Після закі нчення навчання на історико-філологічному факультеті Імператорського Харківського університету був залишений стипендіатом при кафедрі російської історії (1879). Склавши магістерський іспит отримав звання магістра російської історії (1881).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]