Бєлоусов Ігор Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлоусов Ігор Сергійович
Народився15 січня 1928(1928-01-15)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер10 лютого 2005(2005-02-10) (77 років)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьінженер
Alma materСанкт-Петербурзький державний морський технічний університетd
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Ігор Сергійович Бєлоусов (нар. 15 січня 1928(19280115), місто Ленінград, тепер місто Санкт-Петербург, Росія — 10 лютого 2005, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр суднобудівної промисловості СРСР, заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (4.12.1974).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1952 році закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут.

У 1952—1956 роках — майстер, старший майстер, старший інженер-технолог, заступник начальника цеху Балтійського суднобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе в Ленінграді.

Член КПРС з 1955 року.

У 1956—1957 роках — секретар комітету ВЛКСМ, у 1957—1961 роках — начальник складально-зварювального цеху, у 1961—1963 роках — начальник виробничо-диспетчерського відділу, у 1963—1967 роках — головний інженер Балтійського суднобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе в Ленінграді.

У 1967—1969 роках — головний інженер Адміралтейського заводу в Ленінграді.

У 1969—1976 роках — заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 4 грудня 1974 року Бєлоусову Ігорю Сергійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1976—1984 роках — 1-й заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

9 січня 1984 — 12 лютого 1988 року — міністр суднобудівної промисловості СРСР.

12 лютого 1988 — 26 грудня 1990 року — заступник голови Ради міністрів СРСР — голова Державної комісії РМ СРСР з військово-промислових питань.

З 26 грудня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У 1991—1993 роках — радник державного консорціуму «Екопром». У 1993 році — віце-президент судноплавної компанії «Аква-Вест». У 2000—2005 роках — головний радник — керівник групи радників ФДОП «Рособоронекспорт». Віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців.

Помер 10 лютого 2005 року. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]