Білогруд Андрій Євгенович
| Андрій Євгенович Білогруд | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1875 |
| Смерть | 1933 |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна | Російська імперія, Радянський Союз |
| Навчання | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1910) |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Санкт-Петербург |
| Архітектурний стиль | модерн |
| Найважливіші споруди | будинок з вежами (будинок К. І. Розенштейна на площі Льва Толстого) |
| Містобудівні проєкти | Довоєнний проекту реконструкції Сталінграду (керівник проекту). |
| Наукові праці | У 1915-1917 редагував «Архітектурно-художній тижневик» |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
| Учні | Мінкус Михайло Адольфович |
 Білогруд Андрій Євгенович у Вікісховищі | |
Андрій Євгенович Білогруд (1875, Житомир, Російська імперія — 1933, Гатчина, РРФСР) — український архітектор, реставратор, професор, ректор Академії Мистецтв (1922), декан (1922–1928) архітектурного факультету академії, член правління Товариства архітекторів-художників та пізніше Ленінградського союзу радянських архітекторів.
Народився в місті Житомир Волинської губернії, про що свідчить запис у метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви.
Батько — вчитель Житомирської гімназії Білогруд Євгеній Андрійович, мати — Білогруд Євдокія Василівна, обоє православного віросповідання.
Хрещені батьки: директор єврейського інституту Андруський Володимир Львович та Маркова Олександра Григорівна, дружина старшого ревізора контрольної палати.
Здобував освіту в Санкт-Петербурзі, де і оселився. Закінчив Петербурзьку Академію Мистецтв в 1910. Викладав у різних інститутах: у Жіночому Політехнічному (1912-1925), Ленінградському політехнічному (1926-1930), в академії, де був ректором та деканом архітектурного факультету.
- 1905 — Великий проспект Петроградської сторони, 1/33
- 1914—1933 — прибутковий будинок Є. І. Гонцкевіча — Великий проспект Петроградської сторони, 102.
- Каменноостровский проспект, д. № 42 — «Спортинг-палас» А. І. Башкірова. 1910. Спільно з С. Г. Гінгером за участю А. Ф. Сисоєва. Частина, що виходила на вулицю, не збереглася, решта при будівництві включена до існуючої будівлі.
- Великий проспект Петроградської сторони, д. № 77 — дохідний будинок К. І. Розенштейна. 1912-1913. Розпочато К. І. Розенштейном.
- Великий проспект Петроградської сторони, д. № 102 — прибутковий будинок Е. І. Гонцкевіча. Розпочато самим Є. І. Гонцкевічем, за участю С. Ю. Красовського в 1912, завершений А. Є. Білогрудом в 1914.
- Великий проспект Петроградської сторони, д. № 75/Каменноостровский проспект, д. № 35/вулиця Льва Толстого — прибутковий будинок К. І. Розенштейна. Це знаменитий Будинок з вежами, який грає важливу роль в ансамблі площі Льва Толстого. Розпочато самим К. І. Розенштейном у 1913, завершено А. Є. Білогрудом в 1915. Включав існуючий будинок.
- Власна дача архітектора в Гатчині.
- Будівлі в садибах в Україні
- ↑ Державний архів Житомирської області. Ф. 1, оп. 77, спр. 706, арк. 389 зв.–390.
- Ісаченко В.Г.: Зодчі Санкт-Петербурга.
- Кириков Б.М. Архітектура петербурзького модерну. Особняки та прибуткові будинки. — СПб., 2003. — 510 с. — ISBN 587516-154-X.
|
