Білогруд Андрій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Євгенович Білогруд
Народження1875(1875)
Смерть1933(1933)
ПохованняНоводівочий цвинтар
КраїнаРосійська імперія, Радянський Союз
НавчанняВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1910)
Діяльністьархітектор
Праця в містахСанкт-Петербург
Архітектурний стильмодерн
Найважливіші спорудибудинок з вежами (будинок К. І. Розенштейна на площі Льва Толстого)
Містобудівні проєктиДовоєнний проекту реконструкції Сталінграду (керівник проекту).
Наукові праціУ 1915-1917 редагував «Архітектурно-художній тижневик»
ЗакладСанкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
УчніМінкус Михайло Адольфович
CMNS: Білогруд Андрій Євгенович у Вікісховищі

Андрій Євгенович Білогруд (1875, Житомир, Російська імперія — 1933, Гатчина, РРФСР) — український архітектор, реставратор, професор, ректор Академії Мистецтв (1922), декан (19221928) архітектурного факультету академії, член правління Товариства архітекторів-художників та пізніше Ленінградського союзу радянських архітекторів.

Життєпис[1]

[ред. | ред. код]

Народився в місті Житомир Волинської губернії, про що свідчить запис у метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви.

Батько — вчитель Житомирської гімназії Білогруд Євгеній Андрійович, мати — Білогруд Євдокія Василівна, обоє православного віросповідання.

Хрещені батьки: директор єврейського інституту Андруський Володимир Львович та Маркова Олександра Григорівна, дружина старшого ревізора контрольної палати.

Здобував освіту в Санкт-Петербурзі, де і оселився. Закінчив Петербурзьку Академію Мистецтв в 1910. Викладав у різних інститутах: у Жіночому Політехнічному (1912-1925), Ленінградському політехнічному (1926-1930), в академії, де був ректором та деканом архітектурного факультету.

Адреси в Санкт-Петербурзі — Петрограді — Ленінграді

[ред. | ред. код]

Проекти

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Митці і маєтки України

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Державний архів Житомирської області. Ф. 1, оп. 77, спр. 706, арк. 389 зв.–390.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ісаченко В.Г.: Зодчі Санкт-Петербурга.
  • Кириков Б.М. Архітектура петербурзького модерну. Особняки та прибуткові будинки. — СПб., 2003. — 510 с. — ISBN 587516-154-X.

Посилання

[ред. | ред. код]