Білоус Руслан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Білоус
Руслан Олександрович Білоус
 Майор
Загальна інформація
Народження?.?.1990
с. Мирне (Мелітопольський район) Запорізька область
Смерть27 лютого 2022(2022-02-27)
с. Березівка (Бучанський район), Київська область
(збиття літака)
Національністьукраїнець
Alma MaterХНУПС
Військова служба
Роки служби2007-2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Повітряні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022

Руслан Олександрович Білоус (1990-2022) — майор, пілот фронтового бомбардувальника Су-24М (бортовий номер «77»), заступник командира 1-ї авіаційної ескадрильї 7 БрТА, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селі Мирне Мелітопольського району Запорізької області.

2003 року закінчив середню школу і вступив до Харківського національного університету Повітряних сил України, який закінчив 2007 року.

Після закінчення ХНУПС увесь час проходив службу у 7 БрТА ім. П. Франка, тут дослужився від старшого льотчика до заступника командира авіаційної ескадрильї.

24 лютого 2022 року екіпаж літака у складі майора Білоуса та штурмана Довгалюка на літаку Су-24М здійнявся у небо. Цього ж дня екіпаж успішно здійснив виведення з-під ракетного удару авіаційної техніки та посадку на запасному аеродромі. І далі успішно виконував бойові завдання за призначенням[1].

Загинув у віці 36 років у складі екіпажу з Романом Довгалюком під час виконання бойового завдання з вогневого ураження живої сили та техніки окупантів біля с. Березівка (Бучанський район) на Київщині[2].

Неодноразово був нагороджений відзнаками Міністерства оборони України.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • Медаль за сумлінну службу 2,3 ступенів, за 20 років сумлінної служби, за 15 років зсу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Незламні екіпажі: "Мій тато у небі, він бомбить русню!"
  2. Подтвержденная потеря самолета ВВС Украины [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]