ВЛ22
| ВЛ22 | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Роки будування | 1938—1941 |
| Країна будування |  СРСР |
| Завод | Коломенський, «Динамо» |
| Разом побудовано | 36 |
| Країни експлуатації | СРСР |
| Залізниця | Закавказька,Пермська |
| Ширина колії | 1524 мм |
| Рід служби | вантажний |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі | постійний, 3000 В |
| Конструкційна швидкість | 75/80 км/год |
| Осьова формула | 0-30-0+0-30-0 |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 22 тс |
| Система регулювання | Реостатно-контакторна |
| Діаметр коліс | 1200 мм |
ВЛ22 (Володимир Ленін, вісьове навантаження 22 тс, спочатку См — Сурамський модернізований) — радянський електровоз постійного струму. Виготовлявся з 1938 до 1941 року. Слугував основою для створення електровоза ВЛ22м — першого радянського електровоза який надійшов у масштабне виробництво.
В 1930-х роках необхідність поповнення парка локомотивами, придатних для обслуговування електрифікованих ділянок залізниць з складним рель"єфом, поставила під сумнів подальше виробництво електровозів ВЛ19. Основними недоліками електровоза були: недостатня механічна надійність рам візків і неможливість встановлення рекуперативного гальмування. Необхідно було будувати новий тип електровозів з рекуперативним гальмуванням на базі локомотивів сурамського типу (Ср).
В першій половині 1938 року заводи «Динамо» і Коломенський завод розпочали проектування модернізованого електровоза серії СС. Практично повністю переробили конструкцію кузова, змінили окремі деталі візків. Нове електрообладнання і схеми електричних кіл розробляв завод «Динамо». Тягові двигуни залишились базовими (ДПЭ-340), електродвигуни допоміжних машин переобладнали для роботи на напрузі 3000 В. Контролери машиніста були аналогічними електровозам серії СК.
В вересні 1938 року виготовили електровоз, який спочатку позначили СМ22-22 (електровоз сурамського типу модернізований, перші 22 інформували про навантаження на рейки від рухомої колісної пари в тонно-силах, другі 22 — порядковый номер в серії Сс). Однак невдовзі по вказівці НКШС позначення серії замінили на ВЛ (Володимир Ленін). Електровозу присвоїли номер 146, як продовження нумерації серії ВЛ19.
Всього до 1941 року побудували 37 електровозів серії ВЛ22:
За час виробництва в конструкцію внесли ряд змін, наприклад змінили конструкцію зубчастого колеса (в зв"язку з виявленням великої кількості тріщин осей при експлуатації електровозів серії ВЛ19), також змінили конструкцію акумуляторної батареї, встановили новий тип пантографа. Завдяки зручному розташуванню обладнання, більш доскональній схемі з"єднання тягових двигунів і кіл управління, агрегатному принципу монтажа апаратів і новим допоміжним машинам електровоз ВЛ22 став найкращим серед радянських вантажних електровозів довоєнної побудови.
Електровози ВЛ22 замінили на Закавказькій залізниці локомотиви серії ВЛ19. Під час ремонтів в 1960-тих роках електровози модернізовували; шляхом заміни електрообладнання.
Експлуатувалися електровози серії ВЛ22 на Закавказькій і Пермській залізницях. Більшість цих локомотивів списали в 1977 — 1980 рр.
- Раков В. А. Электровозы серии ВЛ22 // Локомотивы отечественных железных дорог 1845 - 1955. — М. : Транспорт, 1995. — С. 414 - 416. — ISBN 5-277-00821-7.
- Стаття про ВЛ22 по матеріалам книг В.А. Ракова [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]