Вавжинець Борткевич
Вавжинець Борткевич | |
---|---|
Народження | 10 серпня 1756 |
Смерть | 15 лютого 1823 (66 років) |
Країна (підданство) | Литва |
Навчання | Імператорський віленський університетd |
Діяльність | перекладач, письменник |
Вавжинець Борткевич (Лаурінас Борткявічюс; пол. Wawrzyniec Bortkiewicz; лит. Laurynas Bortkevičius; 1750[1], за іншими даними, 10 серпня 1756[2], село Янкайчяй, нині Радвілішкіського району — 15 лютого 1823, містечко Скопішки, нині Скапішкіс Купишкіського району) — чернець-домініканець, доктор теології, укладач ряду релігійних книг; литовський архітектор.
Навчався в містах Расейняй і Кражяй. З 1770 або 1786 року став ченцем Ордену Домініканців. У 1774 році перебував у Несвіжі. Часто переводився з одного монастиря в інший. В 1790 і 1791 роках працював учителем в школі при домініканському монастирі і вікарієм в Сейнах.
У 1798-1805 роках навчався у Віленському університеті, був учнем архітектора Міхала Шульца. Припускається, що саме В. Борткевич був автором проекту костелу Пресвятої Трійці в Судярве, консультуючись зі своїм учителем[1] (домініканець Цезарій Волчацький на кошти єпископа Валенти Волчацького в 1803 році почав будувати новий мурований костел, зведений до 1811-1812 років[3]).
З 1807 року Вавжинець Борткевич був пріором домініканського монастиря в Скопішках. В 1808 році на кошти власника містечка Ігнатія Тізенгаузена заклав Кальварію у Скапішкісі, обгородив огорожею кладовище.
Помер в 1823 році у Скопішках. Похований на кладовищі монастиря (закритого в 1832 році).
У 1774 році надрукував привітання польською мовою Теофілі Констанції Моравській (уродженій Радзивілл), яка повернулася з поїздки європейськими країнами — „Do Jasnie Oswiec. Xięzny Imci Z Radziwiłłow Teofili Morawskiey Generałowy Woysk W. X. L. Na Tęskliwe Wszystkich Ządze Wesoło I Szczęsliwie Pozwiedzeniu Obcych Krajow Do Nieswiza Powracającey Roku 1774. Od Nayobowiązańszego za Niepoliczone Łaski Konwentu Nieswiskiego Zakonu Kaznodzieyskiego Anakreontyka“.
У 1777 році у Вільно вийшла його ода „Na Powrot Jasnie Oswieconego Xiązęcia Jmci Karola Radziwiłła Wojewody Wilenskiego, Xiązęcia Na Ołyce, Słucku, Nieswizu, Birzach ... Od XX. Zakonu Kazn. Konwentu Nieswizkiego W Obowiązkach Całey Prowincyi Litewskiey Roku 1777 Oda“
Переклав з латинської та польської мов книги пісень і молитов литовською мовою „Rožaniec N. Maryi Panny“ (1808), „Giesmes apey keturiolika stacuy“ (1810), „Karawakas, arba Križius Anioliszkas“ (близько 1817), „Kiales krizaus“ (1819).
- ↑ а б Šaltiniai. Literatūra. Paaiškinimai // Lietuvos architektūros istorija. Keturių tomų monografija / Redkol.: A. Jankevičienė (Red. koleg. pirm.) ir kt. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. — С. 504. — 20000 прим. — ISBN 5-420-00583-3.(лит.)
- ↑ Giedrienė, Rima (11 липня 2012). Bortkevičius Laurynas. Radviliškio viešoji biblioteka (лит.). Radviliškio rajono savivaldybės viešoji biblioteka. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- ↑ Rupeikienė, Marija. Sudervės bažnyčia ir varpinė. a. Švenčiausios Trejybės bažnyčia // Kultūros paminklų enciklopedija. Rytų Lietuva / Jonas Varnauskas (atsakingasis redaktorius) et al.) ir kt. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1998. — С. 333—334. — 3000 прим. — ISBN 5-420-01391-6.(лит.)
- Bortkevičius Laurynas // Lietuvos architektai / Redakcinė komisija: Vytautas Dičius (pirmininkas) ir kt. — Vilnius : Vilniaus dailės akademijos leidykla, 2002. — С. 235. — 1500 прим. — ISBN 9986-571-83-9.(лит.)
- Šaltiniai. Literatūra. Paaiškinimai // Lietuvos architektūros istorija. Keturių tomų monografija / Redkol.: A. Jankevičienė (Red. koleg. pirm.) ir kt. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. — С. 504. — 20000 прим. — ISBN 5-420-00583-3.(лит.)
- Laurynas Bortkevičius (лит.). Kupiškio viešoji biblioteka. Kupiškio viešoji biblioteka (6 января 2013). Дата звернення 16 грудня 2016.