Координати: 53°13′00″ пн. ш. 26°40′00″ сх. д. / 53.21667° пн. ш. 26.66667° сх. д. / 53.21667; 26.66667
Очікує на перевірку

Несвіж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Несвіж
біл. Нясвіж
Герб Прапор
Coats of arms of Niasvižd flag of Niasvižd
Несвіж
Несвіж
Основні дані
53°13′00″ пн. ш. 26°40′00″ сх. д. / 53.21667° пн. ш. 26.66667° сх. д. / 53.21667; 26.66667
Країна Білорусь Білорусь
Адмінодиниця Несвізький район
Столиця для Несвізький район, Q11825676?, Q56816602? і Niasvižski Sieĺsavietd
Засновано 1223
Перша згадка 1446
Населення 15 968 осіб (1 січня 2024)[1]
Висота НРМ 182 м[2]
Міста-побратими Кава-де-Тіррені, Реутов, Пулави
Телефонний код (375) 1770
Часовий пояс UTC+3
Номери автомобілів 5
GeoNames 624700
OSM r6722576  ·R
Поштові індекси 222603, 222620
Міська влада
Вебсайт nesvizh.by
Мапа
Мапа
CMNS: Несвіж у Вікісховищі

Не́свіж (біл. Нясві́ж) — місто в Мінській області Білорусі. Населення становить 14,3 тис. осіб (2004).

Архітектурні пам'ятки міста — відомий Несвізький замок, внесений у Всесвітню спадщину ЮНЕСКО, парафіяльний костел, ратуша XVI ст., ряд інших споруд.

Історія

[ред. | ред. код]
Пам'ятник князю Юрію Ярополковичу Несвізькому
Несвізький замок і місто на гравюрі XVII ст.
  • Невеличке місто Несвіж згадано в літописах XIII століття. Зокрема, князем Несвіжа був Юрій Ярополкович[3].
  • Володарем міста у 1492 року був магнат Петро (Петрашко[4]) Кишка.
  • Монтигердович Петро «Білий» отримав Несвіж від великого князя Литви[5]
  • 1513 року (або 1516/1517 року[4])з його внучкою Анною бере шлюб троцький каштелян Іван Микола Радзивілл, місто перейшло до нього з приданим (віно) нареченої.

Син Анни та Івана Радзивіллів  Микола Христофор Радзивілл «Чорний» 1547 року став князем Священної Римської імперії, обрав Несвіж своєю резиденцією.

Право майорату

[ред. | ред. код]

Аби не подрібнювати володіння, Радзивілл Микола Христофор (Чорний) вводить право майорату — передачу майна лише старшому сину. Інші мали стати лицарями — вояками магната чи короля, або стати ченцями. Право майорату дало змогу утримати замок в родині Радзивіллів до 1939 року.

Побудова кам'яного замку

[ред. | ред. код]

Заміну дерев'яних фортечних споруд на кам'яні здійснює син Миколи Христофора «Чорного» — Микола Христофор за прізвиськом Сирітка (багато подорожував, був в Італії, Римі, на Близькому Сході). В місті за Миколи Христофора Радзивілла «Сирітки» відкрили шпиталь, школу, зафундували декілька виробництв. 1562 р. відкрили друкарню, завдяки якій в країні з'явились перші книги білоруською. Наново перебудовується місто — стає невеличким, європейського зразка.

1583 р. завершено будівництво нового замку; для побудови кам'яного замку Микола Христофор Радзивілл «Сирітка» залучив архітекторів з Італії.

Твердиня католицизму

[ред. | ред. код]
Слуцька брама

Фортифікаційну вартість замку підвищували чотири оборонні католицькі монастирі-кляштори (бенедиктинський, домініканський, єзуїтів, бернардинів). На замову католика Миколи Радзивілла «Сирітки» в місті 1593 р. побудовано перший на землях Білорусі і всієї Речі Посполитої костел в стилі римського бароко — фарний[6] — шедевр архітектури Білорусі, Європи. Фрески Фарного костелу Несвіжа доби бароко належать до найкращих зразків на теренах Білорусі. За припущеннями істориків, автор фресок — Юзеф Хеске, що використав композиційні знахідки Петера Пауля Рубенса.

Перші костели у стилі римського бароко на західних землях України з'явились пізніше:

Несвізький замок у 18-му сторіччі

[ред. | ред. код]
Несвізький замок
Вигляд на місто
  • Замок пошкоджено 1706 року вояками-шведами в ході Північної війни. Реконструкцією у 1720-ті, у 1740 р. побудована палацова каплиця.
  • Замок втрачає оборонні функції, стає розкішною маґнатською резиденцією — палацом, у якому були:
  • бібліотека палацу Радзивілів мала близько 20.000 примірників книг, документів
  • архів — документи від XVI до XVIII ст., (листи королів Франції і Польщі, Російської імперії, Швеції, акти, рукописи, газети, адже Несвіж у 18 столітті мав власну газету)
  • картинна ґалерея (пінакотека) — до 1.000 полотен (портрети, батальні сцени тощо).
  • стародавні меблі, карети, предмети декоративно-ужиткового мистецтва Франції, Німеччини, Італії, Польщі.

Замок був місцем свят, королівських полювань, прийому авантюристів; гостювали англійка Єлизавета Кінґстон (Чудлей), таємнича княжна Тараканова. Тодішній власник замку Стефан Зданович Радзивілл — політичний авантюрист.

  • 1792 року під час війни з польськими конфедератами замок захопили вояки Російської імперії. Після другого розділу Польщі у 1793 р. місто і замок підпали під руку Російської імперії.

Відомий письменник ХІХ сторіччя Сирокомля писав (українською):

А скарби тут були незчислені. Без перебільшень можна казати, що більша частина Литви, така ж — України, Русь (тобто Галичина) і майже все Полісся несли сюди податки за свій хліб, за свої ліси, за риб, що в воді, за птах і бджіл, що в повітрі, і, може, й за саме повітря. Праця тисяч селян, що обміняли на гроші, наповнювала скарбниці Несвізького замку коштовностями, комори — винами і наїдками, а світ — здивуванням…

19 століття

[ред. | ред. код]

1812 року власник замку Домінік Єронім Радзивілл з політичних міркувань підтримав Наполеона Бонапарта. А коли воєнні авантюри Наполеона закінчилися поразкою, покинув замок.

Замок наново став володінням родини Радзивілл лише у 1860-х рр.Замок ремонтують і відбудовують. Дружина володаря була ініціатором закладення нових парків — Замкового, Старого, Англійського і Японського садів. Їх залишки є й зараз.

20 сторіччя

[ред. | ред. код]
Несвізький замок на білоруській купюрі

З 1921 року Несвіж в складі Польщі, що відновила свою державність. 1941—1944 років німецько-фашистська окупація. Ремонт за часів СРСР і санаторій КДБ, пожежа 2002 року. Початок ремонтів, реставрації.

За планами реставраторів в замку відновлять:

  • каплицю
  • театральну залу
  • фасади на XVIII століття.

2005 року Несвізький замок оголошено Всесвітнім надбанням ЮНЕСКО. Нацбанк Білорусі випустив монету, присвячену замкові.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Поховані

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Niasvizh

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Численность населения на 1 января 2024 г. и среднегодовая численность населения за 2023 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов, поселков городского типа — Національний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2024.
  2. ↑ GeoNames — 2005.
  3. ↑ 3.5. Л. Войтович. ІЗЯСЛАВИЧІ. ТУРОВО-ПІНСЬКІ КНЯЗІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ. Юрій Ярополкович. — Х. — № 36
  4. ↑ а б Kiszkowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Krupska Anna. Montygierdowicz Piotr Janowicz, zwany Biały, h. Wadwicz (zm. po r. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 676. (пол.)
  6. ↑ тобто головний
  7. ↑ Касцёл Божага Цела (Фарны) | Нясвіж
  8. ↑ Міхайла, Міхаель, Міхал
  9. ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 2014-09-14 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — 938 s. — S. 860. (пол.)


Білорусь Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Несвіж&oldid=42254236