Несвіж
Несвіж біл. Нясвіж | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
53°13′00″ пн. ш. 26°40′00″ сх. д. / 53.21667° пн. ш. 26.66667° сх. д.Координати: 53°13′00″ пн. ш. 26°40′00″ сх. д. / 53.21667° пн. ш. 26.66667° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Адмінодиниця | Несвізький район | ||||
Столиця для | Несвізький район, Q11825676?, Q56816602? і Niasvižski Sieĺsavietd | ||||
Засновано | 1223 | ||||
Перша згадка | 1446 | ||||
Населення | 15 968 осіб (1 січня 2024)[1] | ||||
Висота НРМ | 182 м[2] | ||||
Міста-побратими | Кава-де-Тіррені, Реутов, Пулави | ||||
Телефонний код | (375) 1770 | ||||
Часовий пояс | UTC+3 | ||||
Номери автомобілів | 5 | ||||
GeoNames | 624700 | ||||
OSM | r6722576 ·R | ||||
Поштові індекси | 222603, 222620 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | nesvizh.by | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Несвіж у Вікісховищі |
Не́свіж (біл. Нясві́ж) — місто в Мінській області Білорусі. Населення становить 14,3 тис. осіб (2004).
Архітектурні пам'ятки міста — відомий Несвізький замок, внесений у Всесвітню спадщину ЮНЕСКО, парафіяльний костел, ратуша XVI ст., ряд інших споруд.
Історія[ред. | ред. код]
- Невеличке місто Несвіж згадано в літописах XIII століття. Зокрема, князем Несвіжа був Юрій Ярополкович[3].
- Володарем міста у 1492 року був магнат Петро (Петрашко[4]) Кишка.
- Монтигердович Петро «Білий» отримав Несвіж від великого князя Литви[5]
- 1513 року (або 1516/1517 року[4])з його внучкою Анною бере шлюб троцький каштелян Іван Микола Радзивілл, місто перейшло до нього з приданим (віно) нареченої.
Син Анни та Івана Радзивіллів Микола Христофор Радзивілл «Чорний» 1547 року став князем Священної Римської імперії, обрав Несвіж своєю резиденцією.
Право майорату[ред. | ред. код]
Аби не подрібнювати володіння, Радзивілл Микола Христофор (Чорний) вводить право майорату — передачу майна лише старшому сину. Інші мали стати лицарями — вояками магната чи короля, або стати ченцями. Право майорату дало змогу утримати замок в родині Радзивіллів до 1939 року.
Побудова кам'яного замку[ред. | ред. код]
Заміну дерев'яних фортечних споруд на кам'яні здійснює син Миколи Христофора «Чорного» — Микола Христофор за прізвиськом Сирітка (багато подорожував, був в Італії, Римі, на Близькому Сході). В місті за Миколи Христофора Радзивілла «Сирітки» відкрили шпиталь, школу, зафундували декілька виробництв. 1562 р. відкрили друкарню, завдяки якій в країні з'явились перші книги білоруською. Наново перебудовується місто — стає невеличким, європейського зразка.
1583 р. завершено будівництво нового замку; для побудови кам'яного замку Микола Христофор Радзивілл «Сирітка» залучив архітекторів з Італії.
Твердиня католицизму[ред. | ред. код]
Фортифікаційну вартість замку підвищували чотири оборонні католицькі монастирі-кляштори (бенедиктинський, домініканський, єзуїтів, бернардинів). На замову католика Миколи Радзивілла «Сирітки» в місті 1593 р. побудовано перший на землях Білорусі і всієї Речі Посполитої костел в стилі римського бароко — фарний[6] — шедевр архітектури Білорусі, Європи. Фрески Фарного костелу Несвіжа доби бароко належать до найкращих зразків на теренах Білорусі. За припущеннями істориків, автор фресок — Юзеф Хеске, що використав композиційні знахідки Петера Пауля Рубенса.
- фарний костел Божого тіла[7] побудований 1593 р. за проєктом італійського архітектора Джованні Марії Бернардоні. Взірцем був храм єзуїтів у Римі — Іль Джезу (архітектори Віньола, Джакомо делла Порта).
Перші костели у стилі римського бароко на західних землях України з'явились пізніше:
- святих Петра і Павла катедральний костел 1606—1610 років (Луцьк, архітектор Джакомо Бріано)
- костел Матері Божої Громничої при монастирі босих кармеліток 1642—1644 років (Львів, за зразком римської церкви Св. Сусани, архітектор Джованні Баттиста Джизлені)
- Колеґіальний костел містечка Олика 1635—1640 років (нині Волинська область, архітектори Бенедетто Моллі, Я. Маліверна; поряд виникла друга резиденція родини Радзивіллів — замок (Олика)).
Несвізький замок у 18-му сторіччі[ред. | ред. код]
- Замок пошкоджено 1706 року вояками-шведами в ході Північної війни. Реконструкцією у 1720-ті, у 1740 р. побудована палацова каплиця.
- Замок втрачає оборонні функції, стає розкішною маґнатською резиденцією — палацом, у якому були:
- бібліотека палацу Радзивілів мала близько 20.000 примірників книг, документів
- архів — документи від XVI до XVIII ст., (листи королів Франції і Польщі, Російської імперії, Швеції, акти, рукописи, газети, адже Несвіж у 18 столітті мав власну газету)
- картинна ґалерея (пінакотека) — до 1.000 полотен (портрети, батальні сцени тощо).
- стародавні меблі, карети, предмети декоративно-ужиткового мистецтва Франції, Німеччини, Італії, Польщі.
Замок був місцем свят, королівських полювань, прийому авантюристів; гостювали англійка Єлизавета Кінґстон (Чудлей), таємнича княжна Тараканова. Тодішній власник замку Стефан Зданович Радзивілл — політичний авантюрист.
- 1792 року під час війни з польськими конфедератами замок захопили вояки Російської імперії. Після другого розділу Польщі у 1793 р. місто і замок підпали під руку Російської імперії.
Відомий письменник ХІХ сторіччя Сирокомля писав (українською):
А скарби тут були незчислені. Без перебільшень можна казати, що більша частина Литви, така ж — України, Русь (тобто Галичина) і майже все Полісся несли сюди податки за свій хліб, за свої ліси, за риб, що в воді, за птах і бджіл, що в повітрі, і, може, й за саме повітря. Праця тисяч селян, що обміняли на гроші, наповнювала скарбниці Несвізького замку коштовностями, комори — винами і наїдками, а світ — здивуванням…
19 століття[ред. | ред. код]
1812 року власник замку Домінік Єронім Радзивілл з політичних міркувань підтримав Наполеона Бонапарта. А коли воєнні авантюри Наполеона закінчилися поразкою, покинув замок.
Замок наново став володінням родини Радзивілл лише у 1860-х рр.Замок ремонтують і відбудовують. Дружина володаря була ініціатором закладення нових парків — Замкового, Старого, Англійського і Японського садів. Їх залишки є й зараз.
20 сторіччя[ред. | ред. код]
З 1921 року Несвіж в складі Польщі, що відновила свою державність. 1941—1944 років німецько-фашистська окупація. Ремонт за часів СРСР і санаторій КДБ, пожежа 2002 року. Початок ремонтів, реставрації.
За планами реставраторів в замку відновлять:
- каплицю
- театральну залу
- фасади на XVIII століття.
2005 року Несвізький замок оголошено Всесвітнім надбанням ЮНЕСКО. Нацбанк Білорусі випустив монету, присвячену замкові.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Михайло Вітушко — лідер білоруського Руху Опору.
- Янушкевич Адольф Михайлович — поет, етнограф, революціонер.
Поховані[ред. | ред. код]
- Михайло[8] Рейтан (†1706) — дід Тадеуша Рейтана, скарбник мозирський; був похований в бернардинців у Несвіжі[9]
Джерела[ред. | ред. код]
- Nieśwież // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 118. (пол.).— S. 118—122. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Несвіж // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1131. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Niasvizh |
- Несвіж. Міський портал
- Форум міста Несвіж
- Історичний проєкт
- Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Старажытнае дойлідства Нясьвіжа (біл.)
- Знімки та інформація на www.globus.tut.by (біл.)
- Легенди Несвіжа та Радзивилів (біл.)
- Radziwillowie (02) (пол.)
- Kiszkowie (01) (пол.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность населения на 1 января 2024 г. и среднегодовая численность населения за 2023 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов, поселков городского типа — Національний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2024.
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ 3.5. Л. Войтович. ІЗЯСЛАВИЧІ. ТУРОВО-ПІНСЬКІ КНЯЗІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ. Юрій Ярополкович. — Х. — № 36
- ↑ а б Kiszkowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Krupska Anna. Montygierdowicz Piotr Janowicz, zwany Biały, h. Wadwicz (zm. po r. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 676. (пол.)
- ↑ тобто головний
- ↑ Касцёл Божага Цела (Фарны) | Нясвіж
- ↑ Міхайла, Міхаель, Міхал
- ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 2014-09-14 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — 938 s. — S. 860. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |