Ван Вайтайакон
| Ван Вайтайакон тай. พระเจ้าวรวงศ์เธอ พระองค์เจ้าวรรณไวทยากร กรมหมื่นนราธิปพงศ์ประพันธ์ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 12 листопада 1956 — 17 вересня 1957 | ||
| Попередник: | Рудекіндо Ортега Массон | |
| Наступник: | Леслі Нокс Мунро | |
| Народження: |
25 серпня 1891.svg){kind=small} Бангкок, Сіам | |
| Смерть: |
5 вересня 1976 (85 років) Бангкок, Таїланд | |
| Національність: | таєць | |
| Країна: |
 Таїланд | |
| Освіта: | Інститут політичних досліджень | |
| Батько: | Varavanakornd | |
| Автограф: | .svg)
| |
| Нагороди: |  _ribbon.svg){kind=small} _ribbon.svg){kind=small} _ribbon.svg){kind=small}  | |
Ван Вайтайакон (Його Королівська Величність принц Ванна Вайдхаякара Бхонгсепрабхан Принц Нарадхіп; 25 серпня 1891, Бангкок — 5 вересня 1976, Бангкок) — тайський державний і політичний діяч, дипломат. Голова Генеральної Асамблеї ООН під час 11-ї сесії.
Народився в Бангкоці в сім'ї одного з синів короля Рами IV[1], мав титул принца.
Закінчив Оксфордський університет і Інститут політичних досліджень в Парижі. Професійну дипломатичну кар'єру посав у 1917 році. У 1922 році був призначений радником при королеві Рамі VI. У 1924 році був підвищений до рангу заступника Генерального секретаря у закордонних справах, відповідав за переговори про внесення декількох важливих поправок до політичних і комерційних договорів із західними державами.
У 1926 році Ван Вайтайакон був відряджений до Європи як повноважний міністр. Зробив візити у Велику Британію, Нідерланди і Бельгію. Впродовж цього періоду він також займав пост глави тайської делегації в Лізі Націй, де брав активну участь в діяльності ряду комісій як їх член, віце-президент і президент. Ван Вайтайакон повернувся в Таїланд у 1930 році, де став професором факультету мистецтв університету Чулалонгкорн.
Під час Другої світової війни брав участь в переговорах з Японією, був присутнім на Великої Східноазіатської конференції в Токіо, а також на Бандунгській конференції, де був обраний доповідачем, і в переговорах, підсумком яких став вступ Таїланду до ООН.
У 1947 році Ван Вайтайакон був призначений послом Таїланду в США і за сумісництвом послом в ООН. У 1956 році він був обраний президентом 11-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН[2]. Крім того, він двічі обіймав посаду міністра закордонних справ Таїланду: з 1952 по 1957 рр. і в 1958 році[3].
Помер в Бангкоці у віці 85 років. Залишив після себе ряд наукових праць в області дипломатії і філології.
- ↑ The Rotarian, february 1957. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ PRINCE WAN WAITHAYAKON (THAILAND) ELECTED PRESIDENT OF THE ELEVENTH SESSION OF THE GENERAL ASSEMBLY. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ List of foreign ministers of Thailand. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 30 серпня 2011.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |