Виловлювання (право)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Виловлювання (англ. fishing expedition) — метафора, що позначає процесуальну тактику в цивільному судочинстві країн загального права через використання можливостей щодо дослідження доказів. Тактика полягає у витребувані в іншій стороні якомога більше документів та відомостей, як обґрунтування доказів. Розрахунок робиться на те, що в цих відомостях вдасться винайти факти, що дозволять змінити позивачу вимоги позову або, через додаткові витрати, змусять протилежну сторону піти на мирову угоду.

Термін, зазвичай, використовується в негативному сенсі, позначає що запит на дослідження доказів не викликає сумніви в добропорядності використанні: дуже широкий, дорогий у підготовці або може використовуватись як тиск.

Метафора існує XVIII ст., попередньо, в судах, схожим терміном англ. fishing bill позначали дуже широкий запит на дослідження доказів.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Thornburg, Elizabeth G. Just Say No Fishing: The Lure of Metaphor. — U. Mich. JL Reform, 2006. — Т. 40. — 1-65 с. (англ.)