Цивільне судочинство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цивільне судочинство (заст. Цивільний процес) — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ.

В Україні порядок здійснення цивільного судочинства встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України, яким також визначено юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів.

Відповідно до ЦПК, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Провадження цивільного судочинства — це комплекс процесуальних дій, спрямованих на розгляд і вирішення певної категорії цивільних справ. В ЦПК визначено такі провадження в суді першої інстанції:

  • наказне провадження — призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо; відповідно до статті 161 ЦПК України конкретні категорії справ можуть розглядатися в наказному провадженні або в спрощеному позовному провадженні;
  • позовне провадження — характеризуються наявністю спору між двома сторонами з протилежними інтересами. Поділяється на:
    • спрощене позовне провадження — призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи;
    • загальне позовне провадження — призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні;
  • окреме провадження — спрямовуються на встановлення певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.

Цивільне судочинство здійснюється стадійно, сукупність стадій залежить від провадження, в якому розглядається справа. Наприклад, стадії загального позовного провадження цивільного процесу:

  • відкриття провадження у цивільній справі;
  • підготовче провадження;
  • можлива стадія — врегулювання спору за участі судді;
  • розгляд справи по суті;
  • прийняття рішення по суті спору.

Перегляд судових рішень здійснюється в інстанційному порядку:

  • апеляційне провадження;
  • касаційне провадження;

Особливий випадок перегляду:

  • перегляд цивільної справи за нововиявленими або виключними обставинами.

Заключна стадія:

  • виконання рішення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ізарова І. О., Ханик-Посполітак Р. Ю. Цивільний процес: посібник. — Київ: ВД Дакор, 2018. — 276 с.   
  • Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С. С., Бірюков І. А., Бобрик В. І. та ін.; За ред. Бичкової С. С. — К., Атіка, 2009.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]