Цивільне судочинство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цивільне судочинство (заст. Цивільний процес) — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення окремих категорій цивільних справ.

Відповідно до ст. 1 ЦПК мета цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками в три види.(ч. 2 ст. 19 ЦПК)[1].

Вид цивільного судочинства — це порядок відкриття провадження, розгляду і вирішення певної категорії цивільних справ. Оскільки правова природа цивільних справ значно впливає на порядок їх розгляду по першій інстанції, то ЦПК встановлює наступні види цивільного судочинства:

  • наказне провадження — призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо;
  • позовне провадження — характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду. Поділяються на:
    • спрощене позовне провадження — призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи;
    • загальне позовне провадження — призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні;
  • окреме провадження — спрямовуються на встановлення певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.

Цивільне судочинство складається з окремих стадій. Стадія — це сукупність процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчою метою. Поділяються на:

  • обов'язкові — вони наявні у всіх цивільних справах;
  • факультативні.

Обов'язкові стадії цивільного процесу:

  • відкриття провадження у цивільній справі,
  • підготовка справи до судового розгляду
  • судовий розгляд, які об’єднуються у провадження в суді першої інстанції.

Факультативні стадії:

  • апеляційне провадження;
  • касаційне провадження;
  • перегляд цивільної справи у зв’язку з винятковими обставинами;
  • перегляд справи за нововиявленими обставинами;
  • виконання рішення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За ред. Бичкової С.С. - К., Атіка, 2009.

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]