Владислав Бродовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Бродовський
Народився2 лютого 1883(1883-02-02)
Ленкава, Ґміна Белхатув, Белхатовський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Помер2 квітня 1962(1962-04-02) (79 років)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьлікар, політик
Знання мовпольська
ПартіяНаціонально-радикальний табір
ДітиМарія Гоновська
Нагороди
Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі
Могила Владислава Бродовського на Повонзківському цвинтарі

Владислав Бродовський (пол. Władysław Brodowski; 2 лютого 1883(18830202) — 2 квітня 1962) – польський лікар і політичний діяч.

Був сином Августа Бродовського[1] та Марії-Аделії. Владислав мав трьох сестер (Зофія, Ліла та Ядвіга) і двох братів (Бруно та Болеслав)[2].

У часи міжвоєнного періоду був організатором і головним лікарем Національного банку Польщі у Варшаві. Активіст НРТ, доктор медичних наук. Проживав у Варшаві. Після того, як було пошкоджено його будинок під час Варшавського повстання, Бродовський разом із родиною переїхав до Кракова. Був одружений із Марією. Мав одну дочку Марію Гоновську (Марія-Беата). Був інспектором Краківської губернії. Кавалер лицарського хреста ордена Відродження Польщі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rozmowa z Piotrem Lenartowiczem SJ, Vivere et intelligere, Koszteyn Jolanta, Wydawnictwo Apostolstwa Modlitwy (WAM), 2009, 832 stron.
  2. Wiesław Lenartowicz, Wspomnienia Szwoleżera, Niewola 1939-1945, Wydawnictwo WAM, Kraków 2005, Opracował Piotr Lenartowicz, ISBN 83-7318-506-2, 120 stron.