Лодзинське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лодзинське воєводство
województwo łódzkie
POL województwo łódzkie COA.svg
POL województwo łódzkie 1 flag.svg
Герб Прапор
Lodzkie (EE,E NN,N).png
На мапі Польщі
Адміністративний центр Лодзь
Населення: 2 448 713[1]
Площа: 18 218,95
Густота: 134
Урбанізація: 64,4%
Номери автомобілів: E
TERYT: 10 Код ISO: PL-LD


Адмніністративний поділ
Wojewodzkie lodzkie adm.png
повіти гродські
земські
3
21
ґміни міські
місько-сільські
сільські
18
25
134
Влада
Уряд
Воєвода: Тобіаш Бохенський
Маршалок: Гжегож Шрайбер
Адреса: ul. Piotrkowska 104
90-926 Łódź (воєвода)

al. marsz. J. Piłsudskiego 8
90-051 Łódź (маршалок)

Лого воєводства:
Województwo łódzkie.svg
Мапа
Офіційна сторінка

Лодзинське воєводство[2][3] — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване у центрі країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Лодзь. У місцевості Пйонтек розташований геометричний центр Польщі.

Історія[ред. | ред. код]

Історія більшості цієї території подібна історії всієї Мазовії. Столицею і головним промисловим центром воєводства є місто Лодзь. Воно отримало міські права в XV столітті і до 1798 року належало вроцлавецьким єпископам.

Після рішення Віденського конгресу у 1815 році Лодзь, як і багато міст Польщі, відійшов до складу російських територій Царства Польського. На початку XIX ст. почали будуватися в Лодзі перші прядильні і ткацькі фабрики.  20 вересня 1820 року указом намісника міста, Лодзь було оголошене фабричним містом – в 1821 році був заснований суконна фабрика Нове Місто, продовженням якого в 1824 році з’явився ткацька фабрика Лодзь. Пізніше з міста почали експортувати тканини на російський ринок, настав бурхливий розквіт текстильної промисловості і до кінця XIX століття тут вже працювали найбільші в світі текстильні фабрики.

30 липня 1865 року місцева влада отримала дозвіл прокласти залізницю, що сполучатиме Лодзь і Колюшкі, яка була пущена в експлуатацію 19 вересня. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.

6 жовтня 1888 року в будівлі готелю «Вікторія» був заснований перший в Лодзі професійний театр. Зараз тут знаходиться сучасний кінотеатр «Полонія». 24 грудня 1898 року в Лодзі був запущений перший електричний трамвай. 20 серпня 1903 року в Лодзі було створено Польське Театральне Товариство. З 1908 року у Лодзі почав діяти найбільший у Польщі банк. У 1919 році було створено Лодзинське воєводство, а його першим воєводою став Антоні Каменських.

Лодзинське гетто[ред. | ред. код]

Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною і утворення на її території Рейсгау Вартеланд, 8 лютого 1940 року було створено одне з найбільших гетто -- Лодзинське.

До початку Другої світової війни на території міста проживала велика єврейська громада, яка складала 34 % від усього населення Лодзі. З перших днів окупації почали діяти порядки місцевого райхскомісаріату, які стосувалися насамперед євреїв. Наприкінці 1939 — на початку 1940 року було вирішено про створення Лодзинського гетто для євреїв у трьох районах Лодзі: в Старому Місті (пол. Stare Miasto), в бідному єврейському кварталі Балуті (пол. Baluty) та в передмісті Марисін (пол. Marysin). Офіційну назву «Ліцманштадтське гетто» ця зона відчуження отримала 8 лютого 1940 року. До Лодзинського гетто також були депортовані євреї з Австрії, Богемії та Моравії, Словаччини, Люксембургу. Ізольовані люди розміщувалися на площі 4 км², відокремленій колючим дротом та високим парканом від зовнішнього світу. Загальна кількість людей у зоні складала 200 000 осіб. Постійна нестача їжі, води, теплого одягу, взуття та дрів для опалення призвела до масової смертності серед ув'язнених. Приблизно 40 000 осіб, за час існування гетто, померли.

У гетто була двошарова система керування. Охороною периметру та виходу із зони гетто займалися німецький райхскомісаріат та поліція. Усі рішення приймалися також райхскомісаріатом. У самій зоні, підпорядковуючись адміністрації райхскомісаріату, керувало єврейське самоуправління Юденрат (нім. Judenrat). Головою старійшин Юденрату був Мордехай Хаїм Румковський, який за свою жорстокість до власного народу мав прізвисько Хаїм Грозний. Юденратом контролювалася їжа, керування школами, лікарнями, розподілом житла. Голови старійшин мали повноваження над економічною, юридичною та адміністративною структурами в зоні гетто. У поліції гетто служило 1 200 осіб. Голови старійшин мали також повноваження створювати нові підприємства, на яких євреї часто працювали за їжу. Здебільшого на цих підприємствах виробляли військову продукцію на потреби німецької армії.

Марка лодзинського гетто[ред. | ред. код]

Див. Марка лодзинського гетто

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

Наприкінці Другої світової війни у Лодзі залишилось менше ніж 300 000 жителів.  Під час адміністративного поділу 18 серпня 1945 регіон Лодзь отримав статус воєводства. Першим післявоєнним воєводою став Ян Дуб-Коціол. В післявоєнний час до 1948 року Лодзь виконувало функції столиці Польщі.

На початку комуністичного режиму в Польщі багато підприємців та промисловців втратили свій вплив і керування на маси, завдяки націоналізації приватних компаній. З 1960 по 1990 рр. було побудовано ряд великих панельних житлових будинків в районах Реткінії, Теофіліва, Відзева, Радогоща і Хойни, що охоплюють площу майже 30 км².

1 січня 1999 року внаслідок нової адміністративної реформи колишні Лодзьке та Серадзьке воєводства, а також частини колишніх Пйотрковського, Скерневицького, Плоцького, Каліського, Ченстоховського, Конінського та Радомського воєводств утворили єдине Лодзинське воєводство.

Лодзинське воєводство в часи Другої Речі Посполитої[ред. | ред. код]

У 1945—1975 рр.[ред. | ред. код]

У 1975—1998 рр.[ред. | ред. код]

Чисельність населення по роках[ред. | ред. код]

  • 1975 — 1 079 200
  • 1980 — 1 127 800
  • 1985 — 1 149 100
  • 1990 — 1 139 500
  • 1995 — 1 116 300
  • 1998 — 1 099 700

Географія[ред. | ред. код]

Площа — 18 218,95 км². Лісистість Лодзького воєводства найнижча у всій Польщі — 21,2 %, що пояснюється високим розвитком міських зручностей.

Розміщення[ред. | ред. код]

Лодзьке воєводство розташоване у південно-центральній Польщі. Межує:

Топографія[ред. | ред. код]

З півночі на південь область простягнулася на 172 км або на 1°33'03". Зі сходу на захід — на 179 км або 2°35'05".

Координати крайніх точок:

  • Північна 52° 23'38 "
  • Південна 50° 50'35 "
  • Західна: 18° 04'28 "
  • Східна: 20° 39'33 "

Міста[ред. | ред. код]

Dawna przędzalnia Poznańskiego, dzisiaj hotel andel’s
Centrum Manufaktura
Centrum Manufaktura
Pałac Izraela Poznańskiego
Pałac Poznańskich
Przędzalnia Karola Scheiblera na Księżym Młynie
Remiza na Księżym Młynie
Osiedle robotnicze na Księżym Młynie
Pałac Scheiblera – obecnie Muzeum Kinematografii
Pałac Scheiblerów przy Piotrkowskiej
Pałac Edwarda Herbsta
Beczki Grohmana
Dworek i pałac Grohmana
Biała Fabryka
Fabryka Fryderyka Schweikerta
Nowoczesne centrum Łodzi
Łódzki Manhattan
Plac Wolności
Piotrkowska
Piotrkowska
повітові міста лодзького воєводства
вулиця Замкова в центрі Паб'яниць
стара фарика Krusche&Ender в Паб'яницях
Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові
вулиця Ласка в Здунській волі – осьова вулиця міста
Sieradzki rynek
Klasycystyczny ratusz łowicki
Ратуш і Красовська брала в Велюні
Gotycki tył kolegiaty w Łasku
Kościół i były zakon jezuitów w Rawie Mazowieckiej

У воєводстві 44 міста, зокрема 3 міста на правах повітів. Ось найбільші міста воєводства станом на 30 червня 2014[4]:

Місто Населення Площа
POL Łódź COA.svg Лодзь 708.554 293,25
POL Piotrków Trybunalski COA 1.svg Пйотркув Трибунальський 75.732 67,24
POL Pabianice COA.svg Паб'яніце 67.462 32,99
Herb Tomaszowa Mazowieckiego.png Томашів Мазовецький 64.712 41,3
POL Bełchatów 1 COA.svg Белхатув 59.469 34,64
POL Zgierz COA.svg Згеж 57.458 42,33
POL Skierniewice COA.svg Скерневиці 48.693 36,08
POL Kutno COA 1.svg Кутно 48.123 33,59
POL Radomsko COA.svg Радомсько 47.560 51,43
POL Zduńska Wola COA.svg Здунська Воля 43.430 24,57
POL Sieradz COA.svg Сєрадз 43.195 51,22
POL Łowicz COA.svg Лович 29.280 23,42
POL Wieluń COA.svg Велюнь 23.451 16,87
POL Opoczno COA.svg Опочно 22.100 24,75
POL Aleksandrów Łódzki COA.svg Олександрів Лодзький 21.257 13,82
POL Ozorków COA.svg Озорків 20.136 15,46

Демографія[ред. | ред. код]

Згідно з даними від 30 червня 2014 року воєводство мало 2 508 464 мешканців[4].

Відомості від 30 червня 2014:

Опис Загалом Жінки Чоловіки
одиниця осіб % осіб % осіб %
населення 2 508 464 100 1 312 958 52 1 195 506 48
поверхня 18 218,96 km²
густота залюднення
(душ/км²)
138 72 66
  • Вікова піраміда мешканців лодзького воєводства на 2014 рік[5].


Piramida wieku Lodzkie.png

(синім кольором - жінки, чорним - чоловіки)

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Ludność i powierzchnia
(dane GUS, stan: 30 czerwca 2014)[4]
п/п Герб Повіт Головне місто Плща
[км²]
Людність
(30 червня 2014)
Густота залюднення
[осіб/км²]
1 POL powiat bełchatowski COA.svg Белхатівський Белхатув 967,60 113.157 117
2 POL powiat brzeziński COA.svg Брезинський Бжезіни 358,56 30.909 86
3 POL powiat kutnowski COA.svg Кутнівський Кутно 886,86 100.194 113
4 POL powiat łaski COA.svg Ласький Ласьк 618,23 50.670 82
5 POL powiat łęczycki COA.svg Ленчицький Ленчиця 772,75 51.469 67
6 POL powiat łowicki COA.svg Ловицький Лович 988,17 80.144 81
7 POL powiat łódzki wschodni COA.svg Східнолодзький Лодзь (Łódź) 499,76 69.991 140
8 POL powiat opoczyński COA.svg Опочинський Опочно 1040,19 77.919 75
9 POL powiat pabianicki COA 1.svg Паб'яницький Паб'яніце 492,18 119.596 243
10 POL powiat pajęczański COA.svg Паєнчанський Паєнчно 803,82 52.390 65
11 POL powiat piotrkowski COA.svg Пйотрковський Пйотркув Трибунальський 1428,74 91.568 64
12 POL powiat poddębicki COA.svg Поддембицький Поддембіце 881,21 41.836 47
13 POL powiat radomszczański COA.svg Радомщанський Радомсько 1442,57 116.039 80
14 POL powiat rawski COA.svg Равський Рава-Мазовецька 646,20 49.499 77
15 POL powiat sieradzki COA.svg Серадзький Сєрадз 1490,83 119.847 80
16 POL powiat skierniewicki COA.svg Скерневицький Скерневиці 753,57 38.249 51
17 POL powiat tomaszowski (łódzki) COA.svg Томашовський Томашів-Мазовецький 1024,79 119.492 117
18 POL powiat wieluński COA.svg Велюнський Велюнь 926,48 77.542 84
19 POL powiat wieruszowski COA.svg Верушовський Верушув 577,13 42.227 73
20 POL powiat zduńskowolski COA.svg Здунськовольський Здунська Воля 369,23 67.834 184
21 POL powiat zgierski COA.svg Згерський Згеж 855,18 164.916 193
22 POL Łódź COA.svg Лодзь (Łódź) 293,25 708.554 2416
23 POL Piotrków Trybunalski COA 1.svg Пйотркув Трибунальський 67,24 75.732 1126
24 POL Skierniewice COA.svg Скерневиці 34,41 48.693 1415
Разом 24 21 18 218,95 2 508 464 138

Наука й освіта[ред. | ред. код]

Сполучення[ред. | ред. код]

Залізничні перевезення[ред. | ред. код]

У воєводстві діють залізниці:

  • залізнична лінія № 1 Варшава-Центральна → Катовіце
  • залізнична лінія № 3 Варшава-Західна → Франкфурт-над-Одрою
  • залізнична лінія № 4 Гродзиськ-Мазовецький → Заверче
  • залізнична лінія № 11 Скерневиці → Лович-Головний
  • залізнична лінія № 12 Скерневиці → Луків
  • залізнична лінія № 14 Лодзь-Каліська → Борщ
  • залізнична лінія № 15 Беднари → Лодзь-Каліська
  • залізнична лінія № 16 Лодзь-Видзів → Кутно
  • залізнична лінія № 17 Лодзь-Фабрична → Колюшки
  • залізнична лінія № 18 Кутно → Пила-Головна
  • залізнична лінія № 22 Томашів-Мазовецький → Радом
  • залізнична лінія № 24 Пйотркув-Трибунальський → Белхатув → Заріччя
  • залізнична лінія № 25 Лодзь-Каліська → Дембиця
  • залізнична лінія № 33 Кутно → Бродниця
  • залізнична лінія № 53 Томашів-Мазовецький → Спала
  • залізнична лінія № 131 Хоржув-Батори → Тчев
  • залізнична лінія 181 Нові Герби → Олешниця
  • залізнична лінія No. 458 Лодзь-Фабрична → Лодзь-Видзів
  • Вузькоколійка Рогів — Рава — Біла

Повітряні перевезення[ред. | ред. код]

Діють такі летовища:

  • Летовище Горщанів — з багатофункціональною трав'яною поверхнею
  • Летовище Каменськ-Орла Гора — промислове з асфальто-бетонним покривом
  • Летовище Ленчиця-Велика Лежниця — військова повітряна база
  • Аеропорт Лодзь Люблинек — щоденно приймає та відправляє літаки у внутрішньому та міжнародному сполученнях
  • Ласк — військовий повітряна база, що може приймати громадянські літаки
  • Пйотркув Трибунальський — багатофункціональний з асфальтобетонною поверхнею
  • Томашів Мазовецький — військова повітряна база

Промисловість[ред. | ред. код]

  • Лодзький промисловий округ
  • Петриківсько-Белхатівський промисловий округ


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020. 
  2. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2013. 
  3. Словники України on-line. Український мовно-інформаційний фонд НАН України. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2013. 
  4. а б в Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Ludność2014-06 не вказано текст
  5. http://www.polskawliczbach.pl/lodzkie Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine., спираючись на відомості GUS.
size Великопольське воєводство size Куявсько-Поморське воєводство size Мазовецьке воєводство
size Великопольське воєводство Gray compass rose.svg size Мазовецьке воєводство
size Опольське воєводство size Сілезьке воєводство size Свентокшиське воєводство