Вулкан Безіменний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулкан Безіменний.

Стратовулкан Безіменний — належить до Ключевської групи Камчатського півострову. Розташований приблизно за 40 км від селища Ключі. Виник близько 5000 — 5500 років тому. Його поява фіксується в ґрунтово-пірокластичних чохлах андезито-базальтовими і андезитовими попелами). Експлозивна активність була досить напруженою протягом приблизно 2000 років і закінчилася незадовго до відкладення маркуючого попелу His. До цього етапу відносяться лавові потоки комплексу I на південній периферії вулкана (андезито-базальти) і екструзивні куполи.

Світлина з супутника.

Найбільш повно діяльність вулкана відновлена для останнього 2500-річного відрізка часу. Виділяються три періоди активізації (Б1-БШ), які являють собою еруптивні цикли тривалістю 100–400 років. Ґрунтуючись на положенні датованих маркованих попелом вулкана Шивелуч, можна вважати, що періоди активізації вулкана Безіменного припадали на такі тимчасові інтервали:

  • БІ — 2400–1700 років тому,
  • БІІ — 1350–1000 років тому,
  • БІІІ — з 1955 р. по теперішній час.

Виверження[ред. | ред. код]

30 березня 1956 року сталося відоме катастрофічне виверження вулкана Безіменний, яке було виділено в самостійний тип, як "спрямований вибух", або "тип Безіменний" та визнане світовою вулканологією, як Directed blast, Lateral blast або Type Bezymianny. Хмара, що складалася з розпечених газів, піднялася на висоту 6-8 км, а попіл піднявся на висоту понад 40 км. За оцінками вчених, всього випало близько 20 кг попелу на 1 кв. м, навіть на відстані в 15 км від Безіменного потужність шару попелу складала 0,5 метрів. Грязьовий потік з бруду, води і каменів заповнив і прокотився річкою Камчаткою на відстань майже 100 км. Виверження вулкану вплинуло також на стан біоти, наприклад в озері Азабачьєм, розташованому за 80 км від нього. Внаслідок виверження утворився підковоподібний кратер діаметром до 2 км, відкритий на схід. Біля східного підніжжя Безіменного були знищені всі дерева на відстані до 25-30 км в окрузі на площі 500 кв. км, дерева та чагарники були зламані та повалені у напрямку від вулкана. Саме після цього виверження "День вулканолога" відзначається 30 березня[1][2].

21 жовтня 2020 року, відбулося чергове виверження вулкана Безіменний. Вчені його прогнозували, однак розмах виявився значнішим – явище супроводжували підземні поштовхи, попіл піднімався в небо на 10 кілометрів і простягнувся на десятки кілометрів навсібіч. Хмара попелу сягнула 44 кілометри на захід від епіцентру виверження та 36 кілометрів на схід, однак попіл рухався на північ, тобто на територію Росії, а не Японії чи США[3].

11 квітня 2023 року, перед виверженням вулкана Шивелуча, вулкан Безіменний викинув стовп попелу на висоту до 5 км над рівнем моря. Для нього встановлювали «оранжевий» код небезпеки[4].

Література[ред. | ред. код]

  • Алидибиров М. А., Богоявленская Г. Е., Кирсанов И. Т. и др. Извержение вулкана Безымянный в 1985 г. // Вулканология и сейсмология. 1988. № 6. С. 3-17.
  • Белоусов А. Б., Белоусова М. Г. Отложения и последовательность событий извержения вулкана Безымянный 30 марта 1956 г. (Камчатка): отложения обломочной лавины. // Вулканология и сейсмология. 1998. № 1. С. 25-40.
  • Белоусов А. Б., Белоусова М. Г. Отложения и последовательность событий извержения вулкана Безымянный 30 марта 1956 г. (Камчатка): отложения направленного взрыва. // Вулканология и сейсмология. 2000. № 2. С. 3-17.
  • Богоявленская Г. Е., Кирсанов И. Т. Двадцать пять лет вулканической активности вулкана Безымянного. // Вулканология и сейсмология. 1981. № 2. С. 3-13.
  • Горшков Г. С., Богоявленская Г. Е. Сопка Безымянная в 1956–1958 гг. // Бюллетень вулканологии, ст. № 31, М.:Наука. 1961. С. 17-22.
  • Дубик Ю. М., Меняйлов И. А. Новый этап эруптивной деятельности вулкана Безымянного // Вулканы и извержения. М.: Наука. 1969. С. 38-77.
  • Малышев А. И. Жизнь вулкана. Екатеринбург: Изд-во УрО РАН, 2000. 262 с.
  • Belousov A., Voight B., Belousova M. Directed blasts and blast-currents: a comparison of the Bezymianny 1956, Mount St Helens 1980, and Soufriere Hills, Montserrat 1997 eruptions and deposits. // Bulletin of Volcanology 2007 № 69. С. 801–840

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]


  1. Екологічні наслідки виверження вулканів
  2. Вулкани, що заснули: яку вони таять небезпеку. 10.09.2021
  3. У Росії почалося виверження вулкана, попіл злетів на 10 кілометрів: відео. 22.10.2020, 04:48
  4. На Камчатці — найсильніший за 60 років попелопад після виверження вулкана. Людей просять залишатися вдома. 11.04.2023, 12:00