Вільям Г'ю Кліффорд Френд
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Вільям Г'ю Кліффорд Френд | |
---|---|
Народився | 11 січня 1916[2][3] Haslemered, Веверлі[d], Суррей, Англія, Сполучене Королівство |
Помер | 1 серпня 2005[1][2][3] (89 років) |
Країна | Велика Британія[2] |
Діяльність | історик, англіканський священник, археолог |
Alma mater | Кібл коледж і Haileybury and Imperial Service Colleged |
Знання мов | англійська[4] |
Заклад | Університет Глазго |
Членство | Британська академія, Королівське товариство Единбурга, Society of Antiquaries of Londond і Королівське історичне товариствоd |
Конфесія | англіканство |
Нагороди | |
Вільям Г'ю Кліффорд Френд (англ. William Hugh Clifford Frend 11 січня 1916 — 1 серпня 2005) — англійський церковний історик, археолог і англіканський священник.
Відомий своїм монументальним трудом «Мучеництво та переслідування в ранній церкві» (англ. Martyrdom and Persecution in the Early Church) (1965), в який, зокрема, прорахував кількість жертв гонінь язичників на християн в часи Римської імперії приблизно у 2500-3000 людей[5], що набагато менше, а ніж в часи внутрішньо-християнських церковних чвар і гонінь, та для приклада, менше жертв лише однієї Варфоломіївської ночі.
- Коледж Хейлібері , Гартфордшир, (стипендіат)
- Коледж Кебл, Оксфорд (стипендіат, перший клас бакалаврату з сучасної історії 1937, магістр 1951, доктор філософії з дисертацією про донатистів 1940, доктор філософії 1966)
- Стипендія Крейвена для навчання в Берліні (у Ганса Ліцмана) та Північній Африці
- Дослідницька стипендія в Ноттінгемському університеті
- Заступник директора єгипетського дослідницького товариства, Каср Ібрім, Нубія, 1963-64
- Cтипендіат коледжу Гонвіля та Кайуса, Кембридж (1964 р. н.)
- Науковий співробітник і викладач богослов'я в університеті Кембріджа. Читав тоді археологію та антропологію в Трініті. У цей час принц Уельський був одним з його студентів.
- Професор церковної історії і декан факультету богослов'я Університету Глазго у 1969-84 роках (заслужений діяч 1984-2005)
- Голова Асоціації університетських викладачів, 1976-78
- У 1980-х роках він працював у Карфагені з командою з Мічиганського університету
- Після виходу на пенсію він знову був обраний стипендіатом Gonville and Caius College, Cambridge, в останні роки писав нову книгу про раннє життя Августина
- Złoty Krzyż Zasługi z Mieczami (Золотий Хрест Заслуги з мечами), Уряд Польської Республіки в екзилі
- Нагорода за територіальну ефективність 1959
- Член Товариства антикварів Лондона 1952
- Член Королівського історичного товариства з 1954 року
- Президент Товариства церковної історії (1971-72) [6]
- DD honoris causa, Единбурзький університет 1974
- Член Единбурзького королівського товариства з 1979 року
- Стипендіат Британської академії 1983
- Він заснував і фінансував медаль Френда, яку присуджує Товариство антикварів за археологію, історію та топографію ранньої християнської церкви. [7] Лауреати включають Гарольда МакКартера Тейлора та Чарльза Томаса (1981), [8] Філіпа Ратца (2003), Гюнтера П. Герінга (2000) [9] Бірте Кьолбай-Бідл (1986), [10] Ненсі Готьє (2002), [11] і Семюель Тернер 2004. [12]
- Донатистська церква: рух протесту в римській Північній Африці (англ.The Donatist Church: A Movement of Protest in Roman North Africa) (1952)
- Мучеництво та переслідування в ранній церкві (англ.Martyrdom and Persecution in the Early Church) (1965)
- Розквіт монофізитського руху (англ.The Rise of the Monophysite Movement) (1972)
- Піднесення християнства (англ.The Rise of Christianity) (1984)
- The Donatist Church: A Movement of Protest in Roman North Africa, 1952
- Early Church, 1964
- Martyrdom and Persecution in the Early Church, 1965
- Saints & Sinners in the Early Church: Differing & Conflicting Traditions in the First Six Centuries, 1970
- The Rise of the Monophysite Movement, 1972
- Religion, Popular and Unpopular in the Early Christian Centuries, 1976
- Town and Country in the Early Christian Centuries, 1980
- The Rise of Christianity, 1984
- Archaeology and History in the Study of Early Christianity, 1988
- The Archaeology of Early Christianity: A History, 1996
- Orthodoxy, Paganism and Dissent in the Early Christian Centuries, 2002
- From Dogma to History: How Our Understanding of the Early Church Developed, 2003
- Новий Євсевій: документи, що ілюструють історію Церкви до 337 року нашої ери Дж. Стівенсон (редактор першого видання 1957 р.), Вільям Х. К. Френд (співредактор другого видання 1987 р.)
- Символи віри, собори та суперечки: документи, що ілюструють історію Церкви, 337–461 рр. н.е. Дж. Стівенсон (редактор першого видання 1966 р.), Вільям Х. К. Френд (співредактор другого видання 1989 р.)
- Список професорів Університету Глазго
- Трініті-коледж, Глазго
- ↑ а б http://www.timesonline.co.uk/tol/comment/obituaries/article558285.ece
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в AlKindi
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Frend, W. H. C. (1965). Martyrdom and persecution in the early church: a study of a conflict from the Maccabees to Donatus (вид. First). Oxford: Blackwell. с. 537. ISBN 978-0-227-17229-2.
- ↑ Past Presidents - Ecclesiastical History Society
- ↑ Society of Antiquaries of London – Volume 83, 2003. sal.org.uk. 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
archaeology, history and topography of the early Christian Church
- ↑ Society of Antiquaries of London – Harold McCarter Taylor, C.B.E., T.D., M.A., MSc, PhD. sal.org.uk. 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
Charles Thomas
- ↑ Society of Antiquaries of London – Volume 80, 2000. sal.org.uk. 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
Günter P Gehring
- ↑ Society of Antiquaries of London – Birthe Kjølbye-Biddle. sal.org.uk. 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
1986
- ↑ Society of Antiquaries of London – Volume 82, 2002. sal.org.uk. 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
Nancy Gauthier
- ↑ Society of Antiquaries of London – Salon 87 – 25 April 2004. sal.org.uk. 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 3 червня 2011.
Samuel Turner