Віртуальність (фільм, 2009)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віртуальність
англ. Virtuality
Жанрфантастика
РежисерPeter Bergd
СценаристРональд Д. Мур
Міхаель Тайлер
У головних
ролях
Joy Bryantd
КомпозиторLisa Colemand
КінокомпаніяFox
Дистриб'юторNetflix
Тривалість87 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік2009
IMDbID 1219836

«Віртуальність» (англ. Virtuality) — фантастичний фільм Пітера Берга. Спочатку замислювався як серіал для телеканалу Fox Broadcasting Company за сценарієм Рональда Д. Мура та Міхаеля Тайлера. Однак після запуску пілотної серії в мережі Fox знімати серіал не стали[1]. У результаті 26 червня 2009 року був випущений повнометражний фільм.[1][2]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія фільму розгортається на першому міжзоряному кораблі «Фаєтон», спрямованому до Епсилон Ерідана . Для того, щоб частково окупити витрати на політ, було ухвалено рішення транслювати його як реаліті-шоу на тому самому каналі Fox Broadcasting Company. Дія фільму відбувається через півроку після початку польоту, коли корабель наблизився до Нептуна, поблизу якого він повинен зробити гравітаційний маневр . Після проходження цього маневру можливість повернення на Землю буде втрачено. Після завершення маневру «Фаетон» повинен включити «Диск Оріона», що є імпульсним ядерним двигуном і вирушити до Епсилон Ерідана. Однак, саме в цей момент починаються неприємності. У модулі віртуальної реальності з'являється невідома людина, яка знову і знову вбиває членів команди під час їх віртуальних подорожей і навіть чинить над ними сексуальне насильство . Постає питання про припинення місії та повернення на Землю, однак, команда все ж таки вирішує продовжити політ. У цей час гине командир корабля Френк Пайк, залишивши по собі таємниче послання «Ніщо з цього не реально, йди за мною, крізь дзеркало по кролячій норі».

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Ніколай Костер-Вальдау — Френк Пайк, командир корабля
  • Керрі Біше — Біллі Кашмірі, фахівець з комп'ютерів, яка веде реаліті-шоу.
  • Джой Брайант — Еліс Тібаду, астробіолог
  • Хосе Пабло Кантільо — Мені Родрігес, астрофізик
  • Річчі Багаття — Джиммі Джонсон, інженер імпульсного двигуна, заступник командира
  • Джеймс Д'арсі — Роджер Феллон, психолог, продюсер реаліті-шоу
  • Клеа ДюВалл — Сью Парсонс, пілот, інженер озброєння
  • Джин Фарбер — Вал Орловськи, геолог
  • Сієнна Гіллорі — Рікка Годдарт, ботанік, мікроекзобіолог
  • Ерік Дженсон — Джулс Браун, штурман, конструктор «Фаєтона»
  • Нельсон Лі — Кендзі Ямамото, астробіолог
  • Омар Метвеллі — Адін Меєр, медик
  • Джиммі Сімпсон — людина з віртуальної реальності
  • Кері Волгрен — Джин (комп'ютер)

Посилання

[ред. | ред. код]
Рецензії
  • Fowler, Matt (25 червня 2009). Virtuality Review. IGN (англ.). Процитовано 11 грудня 2022.
  • Hart, Hugh (25 червня 2009). Review: Strong Acting, Holodeck From Hell Boost One-Off Virtuality. Wired (англ.). Процитовано 11 грудня 2022.
  • Sepinwall, Alan[en] (24 червня 2009). 'Virtuality' review - Sepinwall on TV. The Star-Ledger (англ.). Процитовано 11 грудня 2022.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Hart, Hugh (11 червня 2009). Ron Moore's Virtuality Takes Virtual Reality to Outer Space. Wired News. Condé Nast Publications. Процитовано 11 грудня 2022.
  2. Bellafante, Gina (25 червня 2009). Saving Earth and Touching Someone. The New York Times. Процитовано 11 грудня 2022.