Епсилон Ерідана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ε Ерідана

Location of ε Eridani (circled)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Ерідан
Пряме піднесення 03г 32х 55.84496с[1]
Схилення −09° 27′ 29.7312″[1]
Видима зоряна величина (V) 3.736[2]
Характеристики
Спектральний клас K2V[3]
Показник кольору (B−V) +0.887[2]
Показник кольору (U−B) +0.571[2]
Тип змінності BY Dra[4][5]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +15.5±0.9[6] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −975.17[1] мас/р
Схил.: 19.49[1] мас/р
Паралакс (π) 311.37 ± 0.11 мас[7]
Відстань 10.475 ± 0.004 св. р.
(3.212 ± 0.001 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
6.19[8]
Фізичні характеристики
Маса 0.82±0.02[9][10] M
Радіус 0.735±0.005[11] R
Світність 0.34[12] L
Ефективна температура 5,084±5.9[13] K
Обертання 11.4 days[14]
Інші позначення
Ran, ε Eri, 18 Eridani, BD−09°697, GJ 144, HD 22049, HIP 16537, HR 1084, SAO 130564, WDS J03330-0928, LHS 1557[4]
Посилання
SIMBADдані для HD+22049

ε Ерідана (Епсилон Ерідана, лат. ε Eri) — одна із зір сузір'я Ерідан, за своїми характеристиками близька до характеристик Сонця. На кінець 2009 року підтверджена наявність планетної системи навколо цієї зорі (Епсилон Ерідана b та Епсилон Ерідана c).

Зоря розташована на відстані приблизно 10,5 світлового року від Землі у північно-східній частині сузір'я Ерідан, на захід від Дельти Ерідана і на північний захід від Гамми Ерідана. Дещо менша і холодніша за Сонце, а також менш яскрава. На нічному небі Землі її добре видно неозброєним оком як третю найближчу зірку, яку можна побачити без телескопа.

Система зорі[ред. | ред. код]

У 1998 році астрономи вперше показали перші зображення величезних дископодібних структур пилу навколо зорі. 7 серпня 2000 року астрономи оголосили про відкриття (можливе підтвердження попередніх виявлень) планети, схожої на Юпітер, навколо цієї зірки. 9 жовтня 2006 року група астрономів (на чолі з Г. Фріцем Бенедиктом і Барбарою Е. МакАртур), яка працювала з космічним телескопом Габбл, оголосила про «переконливі докази» існування планети класу Юпітер навколо Епсилона Ерідана за допомогою астрометричних вимірювань. 27 жовтня 2008 року на 5-й конференції Спітцер на тему New Light on Young Stars: Spitzer's View of Circumstellar Disks група астрономів, використовуючи дві інфрачервоні камери НАСА та інфрачервоний спектрометр на космічному телескопі Спітцер, виявила докази того, що система Епсілон Ерідана має два пояси астероїдів, які складаються з кам'янистих і металевих уламків, що залишилися від ранніх стадій формування планет, а також крижаний кометний пояс і дві планети класу «юпітер».

У науковій фантастиці[ред. | ред. код]

  • В оповіданні Олеся Бердника «Міжзоряна нянька» (1961 (рос.), 1962 (укр.)) Епсилон Ерідана — мета експедиції землян.
  • У серіалі «Вавилон-5» (1993—1998) Епсилон Ерідана є місцем базування космічної станції «Вавилон-5», що слугує центром дипломатії для різних цивілізацій галактики.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д van Leeuwen, Floor (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653–664, Bibcode:2007A&A...474..653V, arXiv:0708.1752v1, doi:10.1051/0004-6361:20078357.  Note: see VizieR catalogue I/311.
  2. а б в г Cousins, A. W. J. (1984), Standardization of Broadband Photometry of Equatorial Standards, South African Astronomical Observatory Circulars, 8: 59, Bibcode:1984SAAOC...8...59C. 
  3. а б Gray, R. O. та ін. (July 2006), Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: spectroscopy of stars earlier than M0 within 40 pc-The Southern Sample, The Astronomical Journal, 132 (1): 161–170, Bibcode:2006AJ....132..161G, arXiv:astro-ph/0603770, doi:10.1086/504637. 
  4. а б в V* eps Eri – variable of BY Dra type, SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg), процитовано 5 листопада 2010. 
  5. а б GCVS query=eps Eri, General Catalog of Variable Stars (Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia), процитовано 20 травня 2009. 
  6. а б Evans, D. S. (June 20–24, 1966), The revision of the general catalogue of radial velocities, у Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.), Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30 (University of Toronto: International Astronomical Union), т. 30: 57, Bibcode:1967IAUS...30...57E. 
  7. а б Benedict, G. Fritz та ін. (November 2006), The extrasolar planet e Eridani b – orbit and mass, The Astronomical Journal, 132 (5): 2206–2218, Bibcode:2006AJ....132.2206B, arXiv:astro-ph/0610247, doi:10.1086/508323. 
  8. а б Staff (8 червня 2007), The one hundred nearest star systems, Research Consortium on Nearby Stars, процитовано 29 листопада 2007 
  9. а б Gonzalez, G.; Carlson, M. K.; Tobin, R. W. (April 2010), Parent stars of extrasolar planets – X. Lithium abundances and v sini revisited, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 403 (3): 1368–1380, Bibcode:2010MNRAS.403.1368G, arXiv:0912.1621, doi:10.1111/j.1365-2966.2009.16195.x.  See table 3.
  10. а б Baines, Ellyn K.; Armstrong, J. Thomas (2011), Confirming Fundamental Parameters of the Exoplanet Host Star epsilon Eridani Using the Navy Optical Interferometer, The Astrophysical Journal, 748 (1): 72, Bibcode:2012ApJ...748...72B, arXiv:1112.0447, doi:10.1088/0004-637X/748/1/72. 
  11. а б Demory, Brice-Olivier; Ségransan, Damien; Forveille, Thierry; Queloz, Didier; Beuzit, Jean-Luc; Delfosse, Xavier; Di Folco, Emmanuel; Kervella, Pierre; Le Bouquin, Jean-Baptiste; Perrier, Christian; Benisty, Myriam; Duvert, Gilles; Hofmann, Karl-Heinz; Lopez, Bruno; Petrov, Romain (October 2009). Mass-radius relation of low and very low-mass stars revisited with the VLTI. Astronomy and Astrophysics. 505 (1): 205–215. Bibcode:2009A&A...505..205D. arXiv:0906.0602. doi:10.1051/0004-6361/200911976.  See Table B.1
  12. а б Saumon, D. та ін. (April 1996), A theory of extrasolar giant planets, The Astrophysical Journal, 460: 993–1018, Bibcode:1996ApJ...460..993S, arXiv:astro-ph/9510046, doi:10.1086/177027.  See Table A1, p. 21.
  13. а б Kovtyukh, V. V. та ін. (December 2003), High precision effective temperatures for 181 F-K dwarfs from line-depth ratios, Astronomy and Astrophysics, 411 (3): 559–564, Bibcode:2003A&A...411..559K, arXiv:astro-ph/0308429, doi:10.1051/0004-6361:20031378. 
  14. а б Roettenbacher, Rachael M.; Cabot, Samuel H. C.; Fischer, Debra A.; Monnier, John D.; Henry, Gregory W.; Harmon, Robert O.; Korhonen, Heidi; Brewer, John M.; Llama, Joe; Petersburg, Ryan R.; Zhao, Lily L.; Kraus, Stefan; Le Bouquin, Jean-Baptiste; Anugu, Narsireddy; Davies, Claire L.; Gardner, Tyler; Lanthermann, Cyprien; Schaefer, Gail; Setterholm, Benjamin; Clark, Catherine A.; Jorstad, Svetlana G.; Kuehn, Kyler; Levine, Stephen (January 2022). EXPRES. III. Revealing the Stellar Activity Radial Velocity Signature of ϵ Eridani with Photometry and Interferometry. The Astronomical Journal. 163 (1): 19. Bibcode:2022AJ....163...19R. arXiv:2110.10643. doi:10.3847/1538-3881/ac3235. 
  15. Cutri, R. M. та ін. (June 2003), The IRSA 2MASS all-sky point source catalog, NASA/IPAC infrared science archive, The IRSA 2MASS All-Sky Point Source Catalog, Bibcode:2003tmc..book.....C.