Гадасса
| Гадасса | |
|---|---|
 | |
| Тип | неприбуткова організація |
| Засновник | Henrietta Szoldd Beatrice L. Magnesd[1] |
| Засновано | 1912 |
| Правовий статус | організація 501(c)(3)[2] |
| Країна |  США |
| Штаб-квартира | Нью-Йорк |
| Дохід | ▲21 593 273 $ (2019)[2] |
| Вебсайт: hadassah.org | |
 Гадасса у Вікісховищі | |
Гадасса жіноча сіоністська організація Америки (англ. Hadassah Women's Zionist Organization of America) — американсько-єврейська жіноча волонтерська організація. Заснована в 1912 році Генрієттою Шольд, вона є однією з найбільших міжнародних єврейських організацій, що налічує майже 300'000 членів у Сполучених Штатах[3]. Гадасса збирає кошти для громадських програм та ініціатив у сфері охорони здоров'я в Ізраїлі, включаючи Медичну організацію Гадасса[en], та дві провідні дослідницькі лікарні в Єрусалимі[4]. У США організація виступає від імені прав жінок, релігійної автономії та американо-ізраїльської дипломатії. В Ізраїлі Гадасса підтримує освіту та дослідження в галузі охорони здоров'я, жіночі ініціативи, школи та програми для малозабезпеченої молоді[5].
| роки на посаді | ім'я івритом | ім'я англійською та українською |
|---|---|---|
| 1912–1921, 1923–1926 | הנרייטה סאלד | Henrietta Szold (Генрієтта Шольд[en]) |
| 1921—1923 | אליס סליגסברג | Alice Seligsberg (Еліс Ліллі Селіґсберґ[he]) |
| 1926—1928 | אירמה לינדהיים | Irma Lindheim (Ірма Леві Ліндгейм[he]) |
| 1928—1930 | ציפ סולד | Zip Szold (Ципора Шольд[en]) |
| 1930–1932, 1934–1937 | רוז ג' ג'ייקובס | Rose G. Jacobs (Роуз Гелл Джейкобс[he]) |
| 1932–1934, 1947–1952 | רוז לוריא הלפרין | Rose Halprin (Роуз Лурія Халпрін[he]) |
| 1937–1939, 1943–1947 | ג'ודית אפסטיין | Judith Epstein (Джудіт Епстейн) |
| 1939—1943 | תמר דה סולה פול | Tamar de Sola Pool (Тамар де Сола Пул[en]) |
| 1952—1953 | איטה רוזנסון | Etta Rosensohn (Ейта Розенсон) |
| 1953—1956 | רבקה שולמן | Rebecca Shulman (Ребека Шульман) |
| 1956—1960 | מרים פרוינד-רוזנטל | Miriam Freund-Rosenthal (Міріам Коттлер Фройнд-Розенталь[he]) |
| 1960—1964 | לולה קרמרסקי | Lola Kramarsky (Вайолет "Лола" Інґеборґ Ельза Крамарскі[en]) |
| 1964—1968 | שרלוט ג'ייקובסון | Charlotte Jacobson (Шарлотта Якобсон) |
| 1968—1972 | פיי שנק | Faye L. Schenk (Фей Л. Шенк[en]) |
| 1972—1976 | רוז מטצקין | Rose Matzkin (Роуз Мацкін) |
| 1976—1980 | ברניס טננבאום | Bernice Tannenbaum (Берніс Танненбаум[en]) |
| 1980—1984 | פרידה לואיס | Frieda Lewis (Фріда Льюїс) |
| 1984—1988 | רות פופקין | Ruth Popkin (Рут Попкін[en]) |
| 1988—1991 | כרמלה קלמנזון | Carmela Kalmanson (Кармела Калмансон) |
| 1991—1995 | דבורה קפלן | Deborah B. Kaplan (Дебора Б. Каплан) |
| 1995—1999 | מרלין פוסט | Marlene Post (Марлен Пост) |
| 1999—2003 | בוני ליפטון | Bonnie Lipton (Бонні Ліптон) |
| 2003—2007 | ג'ון ווקר | June Walker (Джун Вокер[en]) |
| 2007—2011 | ננסי פלצ'וק | Nancy Falchuk (Ненсі Фальчук) |
| 2011—2015 | מרסי נייתן | Marcie Natan[6] (Марсі Натан) |
| 2015—… | אלן הרשקין | Ellen Hershkin (Еллен Гершкін) |
- Єврейський національний фонд (JNF)
Єврейський національний фонд був заснований у 1901 році Теодором Герцлем для забезпечення права власності на землю в Підмандатній Палестині для єврейського народу з Османської імперії. Ця земля, більша частина якої була необробленою, була рекультивована для створення колективних робітничих громад, які могли б прогодувати себе сільськогосподарськими засобами. Зі зростанням фінансування Єврейського національного фонду зростала і їхня участь в інших аспектах культурного вдосконалення, таких як створення великих міських структур, фінансування витрат єврейських вчених і заснування вищих навчальних закладів. Партнерство Гадасси з JNF у 1920-х роках допомогло продовжити зусилля однодумців, включаючи виконання додаткової обіцянки JNF замінити 100'000 дерев, знищених внаслідок підпалу в 1990 році, зобов'язання забезпечити JNF рекреаційними можливостями в рамках плану розвитку Галілеї, а також виділення 3 мільйонів доларів на те, щоб зробити «Парк Американської незалежності» першим парком Ізраїлю, доступним для людей з обмеженими фізичними можливостями, серед інших. Меморіальні дерева та ліси, як і раніше, сплачують як приватно, для індивідуальної відзнаки, так і дарують на урочисті дати[7].
- Міжнародні програми
Заснована в 1983 році національним президентом Берніс Танненбаум[en] Гадасса Інтернешнл — є мережею волонтерів, серед яких чоловіки та жінки різних віросповідань та національностей. Гадасса Інтернешнл працює на всіх континентах, крім Антарктиди. Янґ Гадасса Інтернешнл (Young Hadassah International) – це філія Hadassah International для молодих людей віком від 18 до 35 років, яка працює в Німеччині, Австралії, Мексиці та Великій Британії[8].
- Журнал Hadassah
Hadassah Magazine — це журнал, що видається раз на два місяці від редакції Гадасса у штаб-квартирі WZOA на Манхеттені, і висвітлює новини, політику та культурні теми, насамперед для єврейської жіночої аудиторії[9]. Він був в обігу з 1914 року, і в 1986 році мав 385'000 платних передплатників друкованого видання[10]. Журнал отримав більше читачів на початку 2000-х років, коли він додав своє безкоштовне онлайн-видання, хоча цей крок також призвів до зменшення читацької аудиторії друкованих видань. Платний наклад друкованого видання зараз оцінюється в понад 250'000 примірників[9].
Журнал Hadassah отримав понад 350 нагород за редакційну майстерність, включаючи номінацію на Національній журнальній премії (National Magazine Award[en]) в 1993 році та кілька премій Саймона Роковера (Simon Rockower Award[en])[11].
Журнал був піонером у забороні реклами сигарет «відповідно до місії та філософії організації»[10].
- ↑ https://www.jta.org/archive/mrs-beatrice-l-magnes-dies-at-89-was-wife-of-first-president-of-hebrew-university
- ↑ "Building towers in the sky", Haaretz
- ↑ Peace goes by the name Hadassah.
- ↑ "What we do" [Архівовано 22 червня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ 'The Jerusalem Post's' top 50 most influential Jews of 2014.
- ↑ American Jewish Historical Society, RG 9, Guide to the Jewish National Fund Records in the Hadassah Archives, 1923-2004.
- ↑ Hadassah International. Hadassah International (амер.). Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
- ↑ а б Advertise. Hadassah Magazine. Процитовано 21 березня 2017.
- ↑ а б Dougherty, Philip H. (1 грудня 1986). Hadassah Magazine Banning Cigarette Ads. Business Day. The New York Times.
- ↑ About Us. Hadassah Magazine. Процитовано 21 березня 2017.