Галуза Григорій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галуза Григорій Григорович
Народився 21 січня 1918(1918-01-21)
Носівський район, Україна
Помер 8 грудня 2006(2006-12-08) (88 років)
Балашиха, Московська область, Росія
Поховання Ніколо-Архангельський цвинтар
Alma mater Постріл
Учасник радянсько-фінська війна, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове звання майор
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією»

Григорій Григорович Галуза (21 січня 1918 року, село Дебреве, Носівський район - 8 грудня 2006, Балашиха) - військовик, командир розвідувальної роти 9-ї гвардійської механізованої бригади 3-го гвардійського механізованого корпусу 1-го Прибалтійського фронту, гвардії капітан, Герой Радянського Союзу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1918 року в селянській родині. Українець. Закінчив Ліснохутірську школу, потім технікум харчової промисловості. Працював на м'ясокомбінаті.

У Червоній Армії з 1938 року. Учасник походу радянських військ в Західну Україну і Західну Білорусію 1939 року, радянсько-фінської війни 1939-40 років. Закінчив курси «Постріл». Учасник Великої Вітчизняної війни з 22 червня 1941 року.

Файл:Григорій Галуза молодий.jpg
Григорій Галуза

Розвідувальна рота під командуванням гвардії капітана Галузи 27-30 липня 1944 року за литовським містом Йонішкіс прорвалася в тил противника, розгромила кілька ворожих підрозділів і колону автомашин. Дії роти сприяли оволодінню бригадою містами Йонішкіс і Єлгава.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7233) гвардії капітану Галузі Григорію Григоровичу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року.

Учасник радянсько-японської війни 1945 року.

З 1961 року майор Галуза Г. Г. — в запасі. Жив і працював в Москві, потім переїхав на проживання в місто Балашиха Московської області. Помер 8 грудня 2006 року. Похований на Ніколо-Архангельському кладовищі в Балашисі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Надгробний пам'ятник на Ніколо-Архангельському кладовищі.
  • Пам'ятна меморіальна дошка на алеї Героїв в Балашисі.
  • Пам'ятник на дорозі Єлгава-Елея.
  • Ім'я воїна-водія Героя Радянського Союзу Галузи Г. Г. увічнено на стіні пам'яті Уссурійського вищого військового автомобільного командного училища.

У спогадах сучасників[ред. | ред. код]

В ході нічного маршу особливо відзначився командир розвідроти 9-ї гвардійської мехбригади капітан Григорій Галуза. Виступивши в 22 години 27 липня з району Мяшкуйчай, який знаходився в 25 кілометрах на північний схід від Шяуляя, він зі своєю ротою за 6 годин подолав 75 ​​кілометрів. За містом Йонішкіс танкісти наздогнали фашистську колону, що відступала на Єлгаву, обійшли її, організували засідку і розгромили противника. На підступах до Єлгави розвідрота була зустрінута вогнем бронепоїзда і чотирьох танків. Уміло маневруючи і ведучи прицільний вогонь із засідки, розвідники змусили гітлерівців відступити в Єлгаву і, переслідуючи їх разом з передовим загоном, що підійщов, увірвалися в місто з півдня. Григорію Григоровичу Галузі за цей бій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Герой Радянського Союзу Маршал Радянського Союзу Баграмян І. Х. Так йшли ми до перемоги. - М: Воениздат, 1977.- с.378.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениздат, 1987
  • Герои огненных лет. Книга 5. М.: Московский рабочий, 1982
  • Галанин А. Голотюк. В. Герои Балашихи. Книга очерков и биографий.: Большая Балашиха. 2021. - 743 с.