Герман Борхерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Борхерс
нім. Hermann Karl Heinrich Borchers
Народився5 грудня 1910(1910-12-05)
Райнсторф
Помер31 серпня 1974(1974-08-31) (63 роки)
Берлін
Країна Німеччина
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
Військове званняШтурмбанфюрер
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Німецький кінний знак
Німецький кінний знак
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Герман Карл Генріх Борхерс (нім. Hermann Karl Heinrich Borchers; 5 грудня 1910, Райнсторф, Люнебург — 31 серпня 1974, Берлін) — офіцер військ СС, штурмбанфюрер військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Старший брат пілотів люфтваффе Адольфа і Вальтера Борхерсів, також кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син фермера Вільгельма Борхерса. 1 листопада 1928 року вступив у СА. В 1931 році побував у Англії та Бельгії, де вивчав відповідно англійську і французьку мови. 25 серпня 1934 року вступив у СС (посвідчення № 257 879), вийшов з церкви і вступив у лейбштандарт. 1 травня 1935 року вступив у НСДАП (партійний квиток № 3 601 330). 1 квітня 1936 року поступив в юнкерське училище СС в Брауншвейгу, пройшов курс командира взводу в Дахау. 1 травня 1937 року зарахований в особистий штаб рейхсфюрера СС і, одночасно, в кадрове управління охоронної поліції Любека. З 3 січня по 28 травня 1938 року пройшов перший курс лейтенанта поліції в поліцейському училищі Берліна-Кепеніка.

З 30 січня 1940 року — в штабі кадрового управління СС. З лютого 1941 року — командир роти 26-го поліцейського полку. 2 січня 1942 року очолив курс підготовки кандидатів в офіцери поліції, які мали служити в Норвегії. Відіграв важливу роль у навчанні майбутніх поліцейських норвезької мови. 20 серпня 1942 року повернувся в Німеччину і пройшов курс офіцера колоніальної поліції. З 25 січня 1943 року — у відділі заміни автотранспортних засобів СС. З 15 лютого 1943 року — командир 1-ї роти 19-го панцергренадерського полку СС 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен». З 1 липня 1944 року — командир 1-го батальйону свого полку. Відзначився у боях з британськими військами в районі Сент-Мартіна: Борхерс разом із своїми солдатами захопив важливу висоту, розбив 2 танкових роти і зупинив танкову атаку, під час якої в полон потрапив командир танкової роти.

Сім'я

[ред. | ред. код]

2 березня 1940 року одружився з Ельфрідою Ліфка. 6 грудня 1940 року в подружжя народився син.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9.
  • Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945, Podzun-Pallas Verlag, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5

Посилання

[ред. | ред. код]