Герострати (роман)
Автор | Емма Андієвська |
---|---|
Дизайн обкладинки | Яків Гніздовський |
Мова | українська |
Жанр | роман |
Видавництво | Сучасність (Мюнхен) |
Видано | 1971 |
ISBN | 978-965-91137-7-4[1] |
|
«Герострати» — перший роман української письменниці Емми Андієвської. Роман філософський і містить міркування про Бога, людину та світ. Головна тема роману узагальнена у його назві, що походить від Герострата, це роман про людську жагу до увічнення себе будь-яким способом. Серед героїв роману письменники, що намагаються створити геніальни шедеври, збирач автографів і сам головний герой, який взявшись за написання біографії таємничого клієнта закінчує написанням власної біографії. «Герострати» (написані в 1950–1952 рр.) — авторка почала писати у віці дев'ятнадцяти років реагуючи на новелу Жана-Поля Сартра «Герострати» (1939)[2][3].
Письменниця написала п'ять варіантів роману, опублікувавши лише останній із них у 1971 році в Мюнхені у видавництві Сучасність в 1971 році. Перевидано роман в Ізраїлі в 2009 році як четвертий том повного видання творів письменниці.
У статті «Проза Емми Андієвської : спроба аналізу» Олександр Деко так охарактеризував цей твір:
Роман «Герострати» нагадує шахову партію. В шахи грають початківці, середнячки-розрядники і грають гросмейстери. Чи розуміють щось початківці й більшість середнячків у гросмейстерських партіях - вони настільки складні, що їх наперед можуть передбачити тільки гросмейстери. Роман «Герострати» - це ґросмейстерська теорія і практика шахів у літературі[4] |
… що поганого у геростратизмі, … коли бажання вічності природна річ, так само як процес прийняття їжі чи травлення?… Тільки геростратизм це — гіперболізація природної речі чи, якщо хочете, стану. Це не просто собі бажання вічности, а за всяку ціну прагнення вхопити вічність за роги |
Головний герой роману — антиквар, до якого звертається невідомий відвідувач із проханням написати його біографію.
Розповідь ведеться від першої особи антиквара, з яким у пошуках матеріалу до біографії відвідувача стаються різноманітні пригоди. Один з героїв роману — Дом, який читає власні поезії тваринам, проголошує власну філософію не-геростратства.
Роман закінчується тим, що антиквар замість біографії відвідувача досліджує власну біографію.
- ↑ Емма Андієвська. Твори в десяти томах: Том четвертий. - Держава Ізраїль: Видавництво «Соборність», 2009. - 534 с. - ISBN 978-965-91137-7-4
- ↑ Сорока П. Емма Андієвська: Літературний портрет. — Т., 1998., C. 154.
- ↑ Марко Роберт Стех. Емма Андієвська: «Іншим обличчям в потойбік…» // Кур'єр Кривбасу, червень 2004 °C. 61-68.
- ↑ Деко О. Проза Емми Андієвської : спроба аналізу [Текст] / Олександр Деко // Соборність. - 2000. - № 1. - С. 92-108. - Бібліогр.: 18 назв.
- Андієвська Е. Герострати : роман / Е. Андієвська. — Мюнхен : Сучасність, 1971. — 500 с.
- Андієвська Е. Твори в 10 т. Т. 4 / Е. Андієвська; упоряд. та вступ. ст. О. Деко. — Держава Ізраїль : Вид-во «Соборність», 2009. — 534 с. ; іл.
- Юрій Клиновий. Цілком інакший роман // Кур'єр Кривбасу, червень 2004. — С. 119–130
- Марко Роберт Стех. Емма Андієвська: «Іншим обличчям в потойбік…» // Кур'єр Кривбасу, червень 2004 °C. 61-68.
- Смерек О. С. Романи Емми Андієвської: художньо-філософські шукання, міфологізм, поетика творчості. — Львів: НАН України; Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка., 2007. — 191c. : іл. ISBN 966-02-4196-8.