Сучасність (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Сучасність»
Тематика література, наука, мистецтво, суспільне життя
Періодичність виходу місячник
Мова українська
Видавець ТзОВ «Видавнича група "Сучасність"»
Країна видання Україна Україна
Рік заснування 1961
Дата закриття видання 2013
Комплектація 12 номерів
Наклад 1000 примірників
Передплатний індекс (Укрпошта) 74459
ISSN 0585-8364

«Суча́сність» — місячник літератури, мистецтва, суспільного життя. Виходив спершу від 1961 впродовж трьох десятиліть у Федеративній Республіці Німеччина (Мюнхен), а потім у США. З січня 1992 року по січень 2013 року журнал випускався в Києві (з перервами), аж до його закриття.[1]

Період видання часопису поза межами України (Мюнхен)[ред.ред. код]

Часопис постав на базі двотижневика «Сучасна Україна» і місячника «Українська Літературна Газета», які видавало Українське товариство закордонних студій.

Головні редактори в той період це Іван Кошелівець (1961–1966 і 1976–1977), В. Бургард (1967–1970), Б. Кравців (1970–1975), М. Скорупська (1978), Юрій Шевельов (1978–1981).

Видавець був пов'язаний з Закордонним Представництвом УГВР, але «Сучасність» мала непартійний характер, і в ній брали участь діячі культури, науки, громадського і політичного життя незалежно від політичних і світоглядових переконань; серед ін.: Емма Андієвська, М. Андрієнко-Нечитайло, В. Барка, Ю. Бойко, Б. Бойчук, В. Бургард, В. Вовк, Я. Гніздовський, В. Голубничий, С. Гординський, о. І. Гриньох, Олекса Ізарський, А. Камінський, Б. Кордюк, І. Коропецький, С. Костюк, І. Кошелівець, Б. Кравців, В. Кубійович, Ю. Лавріненко, В. Лесич, І. Лисяк-Рудницький, І. Майстренко, В. Маркусь, П. Одарченко, О. Пріцак, М. Прокоп, С. Процюк, Е. Райс, Б. Рубчак, У. Самчук, О. Стефанович, В. Стахів, Ю. Тарнавський, Б. Цимбалістий, Ю. Шевельов, Р. Шпорлюк.

«Сучасність» багато уваги присвячувала питанням руху опору в Україні і друкувала твори його діячів (І. Дзюби, І. Калинця, Л. Лук'яненка, М. Мороза, Є. Сверстюка, І. Світличного, В. Симоненка, Г. Снєгірьова, М .Холодного, В. Стуса, В. Чорновола) та ін. самвидавні матеріали.

«Сучасність» інформувала про культурні, національні, соціальні, політичні, економічні, демографічні процеси в Україні, в СРСР і в комуністичному блоці, інформувала про духові течії Заходу. Аналіз подій в СРСР і УРСР на сторінках «Сучасності», зокрема критика політики національної дискримінації й русифікації неросійськомовних республік, накликала на неї часті напади на сторінках радянської преси.

Видавництво «Сучасність»[ред.ред. код]

Поруч із журналом діяло видавництво «Сучасність» (як продовження видавництва «Пролог»). Від 1968 у ньому з'явилося понад 60 книг із ділянок літератури, мистецтва, політики та ін., що їх авторами або ред. є Е. Андієвська, І. Бакало, В. Барка, В. Вовк, Я. Гніздовський, Олекса Ізарський, А. Камінський, Григорій Костюк, І. Кошелівець, Б. Кравців, Р. Купчинський, Ю. Лавріненко, І. Лисяк-Рудницький, І. Майстренко, Є. Маланюк, Б. Нижанківський, В. Попович, М. Прокоп, Б. Рубчак, О. Семененко, Ф. Сільницький, Ю. Соловій, Ю. Тарнавський, Ю. Шерех, А. Шифрін та ін. Окремими книгами у видавництві «Сучасність» перевидано твори, що раніше вийшли в УРСР, а згодом заборонені (Миколи Бажана, Миколи Скрипника й ін.), а також твори діячів українського і російського опору (П. Григоренка, І. Калинця, В. Мороза, М. Руденка, І. Світличного, В. Симоненка, Г. Снегірьова, В. Стуса, Т. Ходорович). Збірники чужомовних поезій і прозових творів у видавництві «Сучасність» вийшли в перекладах Б. Бойчука, В. Бургардта, В. Вовк, С. Гординського, І. Кошелівця, В. Лесича, Б. Олександрова, О. Соловей, Ю. Тарнавського.

Період видання часопису в Україні (Київ)[ред.ред. код]

З січня 1992 року «Сучасність» випускають в Києві, спочатку як спільне видання Республіканської асоціації українознавців та видавництва «Пролог» (США), а від лютого 2004 року засновник і видавець журналу — ТзОВ «Видавнича група „Сучасність“». Редакція визначає видання як «щомісячний часопис незалежної української думки», а основну тематику — як «література, наука, мистецтво, суспільне життя».

Протягом останніх п'яти років журнал тричі був змушений призупиняти вихід через постійний брак коштів, зміну інвесторів, засновників, головних редакторів і творчих колективів. Чергові номери виходили із запізненням на кілька місяців або навіть на півроку. Журнал зовсім не видавався з середини 2010. На початку весни 2012 інвестором «Сучасності» стало видавництво «Спадщина-Інтеграл» і в квітні часопис відновив свою роботу після півторарічної перерви[2][3].

На початку 2013 журнал закрився[1].

Премія журналу «Сучасність»[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]