Гладун Зіновій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гладу́н Зіно́вій Степа́нович
Народився12 квітня 1950(1950-04-12)
Львів
Помер11 липня 2021(2021-07-11) (71 рік)
Науковий ступінькандидат юридичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Зіно́вій Степа́нович Гладу́н (12 квітня 1950, Львів — 11 липня 2021)[1] — український вчений-правознавець, педагог, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та процесу Львівської комерційної академії[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1950 р. у м. Львові у сім'ї Гладуна Степана Прокоповича та його дружини Ольги Карпівни. Мав сина Гладуна Олександра Зіновійовича. Помер у Львові 2021 року, похований на Личаківському цвинтарі.

Освіта

[ред. | ред. код]
  • загальна середня освіта, загальноосвітня середня школа № 21, м. Львів 1967 р.
  • вища освіта, денне відділення юридичного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка (1973 р.)
  • з 1983 по 1986 рр. заочно навчався в аспірантурі на кафедрі адміністративного і фінансового права Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (завідувач кафедрою і науковий керівник дисертації — заслужений діяч науки і техніки РСФСР, д. ю. н., професор Ю. М. Козлов).

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

З 1973 по 1976 р.р. працював у відділі юстиції виконавчого комітету Львівської обласної ради.

З 1976 по 1996 р.р. — старший викладач, доцент, завідувач курсом права на кафедрі соціальної гігієни та організації охорони здоров’я у Львівському державному медичному інституті.

З 1994 р. — 1996 р. голова Львівської крайової організації Асоціації українських правників.

З 1994 р. — адвокат, президент Львівського центру прав людини.

З 1998 р. — директор юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства.

З 2003 р. — завідувач кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства (Тернопільського національного економічного університету).

З 2010 р. — доцент кафедри кримінального права та процесу Львівської комерційної академії (Львівського торговельно-економічного університету).

Результати наукової діяльності

[ред. | ред. код]
  • автор понад 300 наукових праць, з яких: 7 монографій (3 індивідуальні та 4 колективні), глави у 6 підручниках та 9 навчальних посібниках (рекомендовані МОН України), 25 коментарів законодавства, понад 80 статей у періодичних фахових виданнях України, Російської Федерації, Молдови, Польщі та Німеччини, а також понад 30 статей в енциклопедичних виданнях;
  • розробник понад 30 законопроєктів, серед основних: Основи законодавства України про охорону здоров'я, Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ та ін.
  • учасник понад 70 міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, круглих столів та інших наукових заходів;
  • організатор понад 12 наукових заходів, проведених в Україні;
  • автор понад 130 відгуків на автореферати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

У 80-х на початку 90-х рр. наукова діяльність 3.С. Гладуна була пов’язана з дослідженням правових питань організації охорони здоров’я населення і медичної діяльності, зокрема, організації і здійсненню державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Цим питанням було присвячено цикл наукових статей, опублікованих в науковій періодиці та дисертацію „Адміністра­тивно-правові питання державного санітарного нагляду”, захищену в жовтні 1986 р. в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова. У цих працях були вперше у вітчизняній адміністративно-правовій науці були досліджені правові питання надання медичної допомоги населенню, діяльності закладів охорони здоров’я, медичних та фармацевтичних працівників. В навчальному посібнику „Інтернатура” (1987) було поставлено питання про необхідність правової підготовки лікарів-інтернів, ознайомлення їх з головними засадами чинного законодавства і проведення їх систематичного правового навчання і виховання.

В кінці 80-х рр. З. С. Гладун поряд з іншими науковцями (к.ю.н. А. М. Савицька (Львів), к.ю.н. Н. Б. Болотіна (Київ), д.ю.н. С. М. Малеїн, д.ю.н. М. М. Малєїна (Москва), д.ю.н. В. І. Шабайлов (Мінськ)) започаткував наукову розробку вчення про комплексне правове регулювання відносин у сфері охорони здоров’я населення, законодавче закріплення і захист прав та законних інтересів людини і громадянина у цій сфері, чим поклав початок створенню нового наукового напрямку і відомої в Україні наукової школи (д.ю.н. С. Г. Стеценко, к.ю.н. В. О. Волков, к.ю.н. Р. Ю. Гревцова, к.ю.н. С. Б. Булеца, к.ю.н. І. Я. Сенюта, к.ю.н. С. В. Антонов, В. І. Скомороха, Л. М. Дешко, Н. І. Копачовець, К. Б. Наровська та ін.). В рамках наукових досліджень цієї школи ним особисто було опубліковано понад 200 наукових праць, в т. ч. два навчальних посібники — „Державне управління у галузі охорони здоров’я” (1999) і „Заклад охорони здоров’я: основи правового статусу” (2006) і розділи у двох колективних монографіях.

Починаючи з перших років XXI століття тематика наукової діяльності доц. 3. С. Гладуна розширюється за рахунок проблем, пов’язаних із правовим регулюванням різних сторін охорони здоров’я населення, надання медичної допомоги, медичних послуг, правового забезпечення їх якості, формування медичного ринку в Україні. Підсумком цієї роботи стало видання монографії „Адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я населення в Україні” (К.: Юрінком Інтер, 2007. – 720 с.), у якій проведено дослідження механізму адміністра­тивно-правового регулювання відносин у сфері охорони здоров’я населення, аналіз його об’єктів і суб’єктів, процесу формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я населення, повноважень Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України і практики їх застосування. Досліджено компетенцію центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які забезпечують реалізацію державної політики і здійснення у цій сфері державного управління та державного регулювання. В монографії знайшли відображення проблеми поєднання державної, регіональної і місцевої політики охорони здоров’я населення, державного управління і регулювання відносин, здійснення координації діяльності органів і закладів охорони здоров’я різних форм власності і різного підпорядкування, їх ліцензування та акредитації, здійснення державного і громадського контролю у цій сфері. Окремий розділ присвячений адміністративно-правовому регулюванню прав, обов’язків та відповідальності людини і громадянина у сфері охорони його здоров’я.

11 липня 2022 р. відбулись наукові читання на тему «Медичне право України: історичні аспекти, новітні тенденції та перспективи розвитку», присвячені пам’яті Гладуна Зіновія Степановича, організовані Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України спільно з кафедрою медичного права ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львівським торговельно-економічним університетом та Науково-дослідним інститутом державного будівництва і місцевого самоврядування (Львівська лабораторія прав людини та громадянина) за підтримки ГО «Фундація медичного права та біоетики України». За результатами проведеного заходу видано збірник статей.

Наукові ступені, вчені звання, академічні статуси

[ред. | ред. код]

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Заслужений юрист України. (15.04.1993 р.)
  • Орден «За заслуги»  III ступеня (04.10.1999 р.)[3], Орден «Святого рівноапостольного князя Володимира» УПЦКП, Орден «Віра IV ступеня» УК, Орден Архистратига Михаїла «За віру і вірність» (28.02.2003 р.), орден За заслуги «Союзу юристів України», численні медалі, серед них «За мужність по охороні державного кордону України», відзнакою Спілки юристів України (29.09.2003 р.), лауреат літературно-громадської премії ім. академіка Станіслава Дністрянського (2003).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гладун Зіновій Степанович: персоналії // Медичне право. — 2021. — № 2(28). — С. 208—211.
  • Вчені-юристи України: довідник. — К.: Верховна Рада України, Інститут законодавства. 1998. С. 335
  • Гладун Зіновій Степанович: персоналії // Медичне право. — 2009. — № 3. — С. 142—144.
  • Залізняк Б. В. Я страшенно повжаю людей справи… / Б. В. Залізняк // Діалоги тривають… Книга інтерв'ю. — Л.: Каменяр, 2009. — Т. 2. — С. 112—115.
  • Мельничук І. Гладун Зиновій Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 361. — ISBN 966-528-197-6.
  • Міщенко В. В. Адвокатура Тернопільщини: Історико-біографічний нарис. — Тернопіль: Воля, 2007. — С. 99.
  • Гладун Зіновій Степанович : біобібліографічний покажчик / уклад. Б. Мельни­чук ; автор передм. І. Лозинський ; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Львівська обласна наукова медична бібліотека, Львівська крайова організація Асоціації українських правників. — Львів, 2010. — 32 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Гладун Зіновій Степанович. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 4 жовтня 1999 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]