Гоніометрія (медицина)
Гоніометрія — спеціальне обстеження з метою визначення обсягу рухів у суглобах лікарем абофізичним реабілітологом у пацієнта. Рухи у суглобах є основним функціональним показником діяльності органів опори і руху. Завжди перевіряють обсяг активних рухів у суглобах, а при їх обмеженні — і пасивних. Обсяг рухів визначають за допомогою кутоміра, вісь якого встановлюють відповідно до осі суглоба, а бранші кутоміра — по осі сегментів, що утворюють суглоб.[1]
Для визначення функціонального стану опорно-рухового апарату в суглобах вимірюють обсяг рухів активних (рухи в суглобі виконує сам хворий) і пасивних (рухи в суглобі хворого виконує дослідник).[1]
Вимірювання обсягу рухів у суглобах проводять за допомогою інструментів різної складності. Найбільш часто у практиці застосовують універсальний кутомір або гоніометр. Гоніометр складається з транспортира зі шкалою до 180°, до якого прикріплено два плеча (бранши) довжиною по 30 — 40 см. Одна з бранш рухлива.
Для вимірів об'єму рухів бранші кутоміра встановлюються уздовж вісі сегментів, які утворюють суглоб і прямують за його рухами. Окрім цього вісь обертання кутоміра повинна співпадати із віссю рухів у суглобі. Величину кутів вимірюють від вихідного положення.[2]
Для запобігання помилок та з метою спадкоємності, уніфікації і можливості об'єктивного порівняння результатів вимірювань слід використовувати однакові методики вимірювання.
- Рухи в сагітальній площині: згинання та розгинання (флєксія та екстензія); для стопи та кисті — підошвене, тильне, долонне.[2]
- Рухи у фронтальній площині — відведення та приведення (абдукція та аддукція); для кисті — радіальне та ульнарне.[2]
- Рухи уздовж продольної вісі — зовнішня та внутрішня ротація.[2] У ліктьовому суглобі — пронаційно-супінаційні рухи передпліччя.[1]
Вимір рухів у суглобах кінцівок і хребта виконують за міжнародним методом SFTR (нейтральний — 0°, S — рухи в сагітальній площині, F — у фронтальній, T — рухи в трансверзальній площині, R — ротаційні рухи).[1]
Вихідним рахують положення, при якому пацієнт знаходиться в положенні стоячи, дивиться прямо перед собою, руки вільно звисають уздовж тулуба, великі пальці кистей направлені вперед, паралельно розташовані стопи зімкнуті. Така ж установка може бути відтворена у лежачого хворого. Таке положення має також назву нейтрального або нульового.[2]
Результати вимірювань по нейтральному 0°-прохідному методу реєструють у вигляді трьох чисел. В середині ставлять 0°, перед ним — показники, які характеризують розгинання, відведення, зовнішню ротацію, після нуля — характеристики протилежної функції, тобто згинання, приведення, внутрішню ротацію. Окремо реєструють результати вимірювання на правій та лівій стороні, що дозволяє встановити ступінь змін вимірювання амплітуди рухів у кожному суглобі в порівнянні з здоровим чи менш ураженим.[2] Ці виміри записують у градусах, наприклад, у нормі амплітуда рухів для надп'ятково-гомілкового суглоба складає «S: 25°– 0°– 45°».[1] В тих випадках, коли при русі нульове положення не досягається, 0° ставиться або попереду, або позаду цифрових показників.[2]
При вимірюванні рухів у плечовому суглобі за вихідну величину беруть 0° при опущеній руці і зімкнутих браншах кутоміра. При вимірюванні рухів в ліктьовому, променево-зап'ястковому, кульшовому, колінному суглобах і пальців за вихідну величину береться положення розгинання — 180°, а в гомілковостопному суглобі, коли стопа під кутом 90° до гомілки.[1]
Вихідним положенням для виміру обсягів рухів у відділах хребта є нульове положення тулуба з рівномірним навантаженням обох ніг, направленим на горизонт поглядом та звисаючими вільно уздовж тулуба руками.[2]
| флєксія — екстензія | праворуч — ліворуч | |
|---|---|---|
| Нахил голови | 35-45° / 0°/ 35-45° | 45° / 0° / 45° |
| Обертання голови | - | 60-80° / 0°/ 60-80° |
| Примітка: Для виміру рухів у шийному відділі хребта використовується спеціальний кутомір. | ||
| ротаційні рухи | згинання | |
|---|---|---|
| Повороти тулуба | 40° / 0° / 40° | - |
| Нахил вперед | - | відстаннь підлога — пальці |
| бокові нахили | згинання-розгинання | |
|---|---|---|
| Нахили тулуба | 20° / 0° / 20° | 40° / 0° / 30° |
| Нахил вперед | - | відстаннь підлога — пальці |
В грудному відділі хребта відмічають остистий відросток C7 хребця. Другу точку розташовують на остистому відростку хребця, який розташований на 30 см у каудальному напрямку від першої точки. При нахилі вперед нормального хребта ця відстань збільшується на 8 см.[2]
При дослідженні поперекового відділу хребта маркирують точки остистих відростків L1 та L5 хребців. Згинання тулуба вперед в нормі ця відстань збільшується на 4 — 6 см. Отримані дані записують: рухомість в грудному відділі хребта-30cм/36 см, рухомість у поперековому відділі — 10см/15 см.[2]
| Відстань | Рух | Норма | Обмеження рухів | ||
|---|---|---|---|---|---|
| незначне | помірне | значне | |||
| Від бугорка потиличної кістки до остистого відростка VII шийного хребця | Нахил голови вперед | 3-4 см | 2,5 см | 2 см | <2 см |
| Відкидання голови назад | 8-10 см | 6-7 см | 4-5 см | 3 та менше см | |
| Повороти в шийному відділі хребта | 85° | 70-75° | 60-65° | 30-50° | |
| Від остистого відростка VII шийного хребця до I крижового хребця | Згинання вперед | 6-7 см | 4-5 см | 2-3 см | <2 см |
| Прогинання назад | 5-6 см | 3-4 см | 2-2,5 см | <2 см | |
| Повороти в поперековому та грудному відділах хребта | 25-30° | 19-24° | 15-18° | 10-14° | |
| Відведення — приведення | Розгинання — згинання (екстензія — флексія) | Зовнішня — внутрішня ротація плеча
при зігнутому лікті |
Відведення — приведення |
|---|---|---|---|
| 180° / 0° / 20-40°
(відведення більше 90° здійснюється при приєднанні зовнішньої ротації та ковзання лопатки) |
40° / 0° / 150—170°
(кінцеве згинання здійснюється з приєднанням обертального руху руки та ковзання лопатки) |
40-60° / 0° / 95° | 90° / 0° /45° |
Для вимірювання амплітуди рухів у плечовому суглобі (згинання, розгинання, відведення) використовують такі анатомічні орієнтири: найвища точка клубової кістки та виросток плеча.
| Розгинання — згинання
(екстензія — флєксія) |
Пронація — супінація |
|---|---|
| 10° / 0° / 150° | 90° / 0° / 90° |
Для вимірювання амплітуди рухів у ліктьовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: акроміон та шилоподібний відросток променевої кістки.
| Екстензія — флєксія | Радіальне — ульнарне відведення | Захвати кисті |
|---|---|---|
| 70° / 0° / 80°
60-90° / 0° /60-80°[1] |
20° / 0° / 30°
25-30° / 0° / 30-40°[1] |
плоскосний
щипковий циліндричний шаровидний міжпальцевий крючкоподібний |
| Розгинання — згинання | Відведення та приведення | |
|---|---|---|
| П'ястковофалангові суглоби
ІІ-V пальця |
0° / 90° | - |
| Міжфалангові суглоби
ІІ-V пальця |
0° / 80–90° | - |
| П'ястковофалангові суглоби
І пальця |
0° / 80° | - |
| Міжфалангові суглоби
І пальця |
0° / 50° | - |
| І палець у площині долоні | - | 0° / 70° |
| І палець поперечно площині долоні | - | 0° / 70° |
Визначення рухів виконують в горизонтальному положенні.[2]
| Розгинання — згинання | Відведення — приведення | Зовнішня ротація — внутрішня ротація |
|---|---|---|
| 10° / 0° / 130° | 50° / 0° / 40° | 50° / 0° / 50° |
Для вимірювання амплітуди рухів у кульшовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: середина підпахвової западини та латеральний відросток стегнової кістки.
| Розгинання — згинання
(екстензія — флєксія) |
Ротаційні рухи | Бічні рухи | Зміщення гомілки
по відношенню до стегна |
|---|---|---|---|
| 5° / 0° / 140° | при згинанні коліна під кутом 45° — обертання гомілки можливе в межах 40 °,
при згинанні коліна до 75 ° обсяг обертання гомілки досягає 60 ° і стають можливими незначні бічні рухи[1] |
розігнуте коліно — неможливі;
при згинанні коліна до 75 ° стають можливими незначні бічні рухи[2] |
у передньо — задньому напрямку
при цілості хрестоподібних зв'язок відсутнє як при розігнутому, так і при зігнутому коліні |
| Екстензія (тильне згинання) — флексія (подошвове згинання) | Пронація — супінація |
|---|---|
| 20-30° / 0° / 40-50° | 60° / 0° / 30°[1]
Приведення стопи, як правило, поєднується з супінацією (поворотом стопи всередину), відведення супроводжується пронаційним рухом (обертання стопи назовні)[1] |
| Аддукція і супінація | Абдукція і пронація |
|---|---|
| 0° / 45° та 0° / 35° | 0° / 30° та 0° / 15° |
Оцінка обсягів рухів в суглобах кінцівок при проведенні Військово-лікарської комісії (ВЛК) в Україні
[ред. | ред. код]| Суглоб | Рух | Норма | Обмеження рухів | ||
|---|---|---|---|---|---|
| незначне | помірне | значне | |||
| Плечовий з плечовим поясом | Згинання | 180 | 115 | 100 | 80 |
| Розгинання | 40 | 30 | 20 | 15 | |
| Відведення | 180 | 115 | 100 | 80 | |
| Ліктьовий | Згинання | 40 | 80 | 90 | 100 |
| Розгинання | 180 | 150 | 140 | 120 | |
| Пронація | 180 | 135 | 90 | 60 | |
| Супінація | 180 | 135 | 90 | 60 | |
| Променево-зап'ястний | Згинання | 75 | 35 | 20-25 | 15 |
| Розгинання | 65 | 30 | 20-25 | 15 | |
| Відведення: | |||||
| радіальне | 20 | 10 | 5 | 2-3 | |
| ульнарне | 40 | 25 | 15 | 10 | |
| Кульшовий | Згинання | 75 | 100 | 110 | 120 |
| Розгинання | 180 | 170 | 160 | 150 | |
| Відведення | 50 | 25 | 20 | 15 | |
| Колінний | Згинання | 40 | 60 | 90 | 110 |
| Розгинання | 180 | 175 | 170 | 160 | |
| Гомілковостопний | Підошовне згинання | 130 | 120 | 110 | 100 |
| Тильне згинання (розгинання) | 70 | 75 | 80 | 85 | |
Залежно від ступеня обмеження і характеру змін, що порушують нормальну рухливість суглобів, розрізняють наступні стани:[1]
- Анкілоз суглоба — повна нерухомість в ураженому суглобі;
- Ригідність суглоба — збереження рухів у суглобі не більше 5 °;
- Контрактура суглоба — обмеження рухливості в суглобі;
- Надмірна рухливість в суглобі (гіпермобільність), тобто розширення меж фізіологічно можливих рухів;
- Патологічна рухливість — рухливість в атипових площинах, не відповідних формі суглобових поверхонь цього суглоба.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Травматологія та ортопедія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур'янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця: Нова Книга, 2013. ISBN 978-966-382-496-3
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра травматології та ортопедії (КИЇВ - 2020). МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ (PDF).
- ↑ а б Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024.
- Оцінювання амплітуди рухів — Physiopedia.
- Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
- Гоніометрія. Вимірювання діапазону рухів у плечовому та ліктьовому суглобах. - Відео на YouTube.
- Травматологія та ортопедія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур'янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця: Нова Книга, 2013 рік. ISBN 978-966-382-496-3
- МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра травматології та ортопедії. КИЇВ — 2020 рік.