Граф-Ігнатієво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Граф-Ігнатієво
болг. Граф Игнатиево
Країна Болгарія Болгарія
Область Пловдивська область
Община Мариця
Кметство Граф-Ігнатієво
Код ЕКАТТЕ 17806
Поштовий індекс 4198
Телефонний код 03107
42° пн. ш. 25° сх. д.H G O
Висота 192
Населення 1854 (2011)
Телефонний код +421-03107
Відстань
До обласного центру
 фізична 15 км [3]
До Софії
 фізична 125 км [3]
Розташування
Граф-Ігнатієво. Карта розташування: Болгарія
Граф-Ігнатієво
Граф-Ігнатієво
Граф-Ігнатієво (Болгарія)
Мапа
Мапа
CMNS: Граф-Ігнатієво у Вікісховищі

Граф-Ігна́тієво (болг. Граф Игнатиево) — село в Пловдивській області Болгарії. Входить до складу общини Мариця.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Граф-Ігнатієво розташоване у Верхньофракійській низовині, в 12 км на північ від міста Пловдив на висоті 100 - 199 м над рівнем моря. Площа села становить 2859,7 га[джерело?].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у селі проживали 1854 особи.

Національний склад населення села[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 1553 90,6%
цигани 88 5,1%
турки 67 3,9%
Всього відповіли 1714

Розподіл населення за віком у 2011 році[5]:


Динаміка населення[6]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в НСИ Националният регистър на населените места
  2. НСИ Националният регистър на населените места
  3. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  4. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
  5. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
  6. Национален статистически институт. Справка за населението на с. Граф Игнатиево, общ. Марица, обл. Пловдив (болгарською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2012.