Григорій Тароніт
| Григорій Тароніт | |
|---|---|
| Գրիգոր | |
 Загибель Григорія Тароніта | |
| Ім'я при народженні | Григор |
| Народився | невідомо Тарон |
| Помер | 995/996 біля Фессалонік ·загибель у битві |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Візантійсько-болгарські війни |
| Титул | магістр |
| Посада | дука Фессалонік |
| Військове звання | Дукс (титул) |
| Термін | 991—995/996 роки |
| Наступник | Іоанн Халд |
| Конфесія | православна церква |
| Рід | Багратуні Тароніти |
| Батько | Ашот III |
| Брати, сестри | Pankratios Taronitesd |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Григорій Тароніт (д/н — 995/996) — військовий діяч Візантійської імперії. Став засновником роду Таронітів.
Походив з таронської гілки вірменської династії Багратуні. Син Ашота III, князя Тарону. Про дату народження нічого невідомо. Спочатку отримав ім'я Григор, яке згодом змінив на Григорій (за візантійським типом). У 967 році після смерті батька разом із братом Багратом II стає князем Григором II, але у 968 році на вимогу імператора Никифора II вимушений був передати князівство Візантійській імперії, де було утворено фему Тарон. Натомість отримав маєтності в фемах Харсіан і Арменіакон з титулом патрикія. Водночас зберіг землі та вплив у Тароні.
У 976 році разом із братом підтримав повстання візантійського військовика Барди Скліра. Після його придушення у 979 році втратив усі володіння в Тароні, а самого Григорія відправлено до феми Халдія. Згодом отримав титул магістра. Тут у 988 році на чолі найманих загонів та частини фемного війська протистояв Никифору Фоці Баритрахелу, сину повсталого військовика Барди Фоки. Тароніт зазнав поразки від Баритрахела та його союзників грузин Давида III, царя Тао-Кларджеті.
У 990 році Тароніта було переведно на Балкани, де той брав участь у війні проти Болгарського царства. У 991 році Григорій зайняв фортеці Верія. Того ж року призначається дукою Фессалонік, йому було підпорядковано війська фем Фессалоніки, Вероя, Стрімон. Втім у битві біля Фессалонік 995 або 996 року Григорій Тароніт зазнав поразки від болгарського війська й загинув.
- Ашот (д/н—бл. 998), дука Діррахія
- Ірина, дружина Романа Сароніта
- Kazhdan, Alexander (1991). «Taronites». In Kazhdan, Alexander. The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. pp. 2012—2013. ISBN 0-19-504652-8.
- Степаненко, В. П. Чортванели, Торники и Тарониты в Византии. (К вопросу о существовании т. н. тайкской ветви торникянов), стр. 140—143//Античная древность и средние века, № 30, 1999 (рос.)
- Strässle, Paul Meinrad (2006). Krieg und Kriegführung in Byzanz: die Kriege Kaiser Basileios' II. gegen die Bulgaren (976—1019) (in German). Cologne: Böhlau Verlag. ISBN 3-412-17405-X.
- Lilie, Ralph-Johannes; Ludwig, Claudia; Pratsch, Thomas; Zielke, Beate (2013). Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit Online. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt. Berlin and Boston: De Gruyter.