Грунін Євген Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євген Грунін
Особисті дані
Повне ім'я Євген Миколайович Грунін
Народження 12 червня 1955(1955-06-12) (69 років)
  Шахти, Ростовська область,
РРФСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР РОШІСП-10 (Ростов-на-Дону)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979—1980 СРСР «Ростсільмаш» 22 (0)
1980 СРСР «Чкаловець» 22 (0)
1981 СРСР «Металург» (З) 14 (1)
1981 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 12 (0)
1982 СРСР «Колос» (Н) 42 (0)
1983—1984 СРСР СКА (Р-на/Д) 26 (0)
1985—1986 СРСР «Ростсільмаш» 54 (2)
1987—1988 СРСР «Атоммаш» 46 (6)
1989 СРСР «Шахтар» (Ш) 5 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1989—1991
1992—1993
2013
2014 		СРСР «Шахтар» (Ш)
Росія «Шахтар» (Ш)
Росія «Союзспецбуд» (Ш)
Росія «Шахтар» (Ш)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Миколайович Грунін (рос. Евгений Николаевич Грунин; нар. 12 червня 1955, Шахти, Ростовська область, РРФСР) — радянський російський футболіст та тренер, захисник. Майстер спорту СРСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вихованець ростовського спортінтернату. Про ранній період кар'єри відомостей немає, в 1979 році можливо виступав за п'ятигорський «Машук»[1].

У 24-річному віці дебютував у складі «Ростсільмашу» у другій лізі, провів у команді два неповних сезони. Потім грав за «Чкаловець» у другій лізі і запорізький «Металург» — в першій.

У липні 1981 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра». У його складі дебютував у вищій лізі 8 липня 1981 року в матчі проти бакинського «Нефтчі»[2]. Всього до кінця сезону взяв участь у 12 матчах вищої ліги. Наступного сезону грав у першій лізі за нікопольський «Колос», зіграв всі 42 матчі та став бронзовим призером першої ліги[3].

У 1983 році перейшов у ростовський СКА, з яким за підсумками сезону вийшов з першої ліги у вищу. У 1984 році зіграв 16 матчів у вищій лізі в складі армійців.

У 1985 році повернувся в «Ростсільмаш» і в тому ж році зі своїм клубом здобув перемогу в зональному турнірі другої ліги. Наприкінці кар'єри грав за «Атоммаш», також виступав в змаганнях КФК за «Шахтар» (Шахти). У 1989 році грав разом з «Шахтарем» у другій лізі.

У липні 1989 року перейшов на тренерську роботу й очолив «Шахтар», змінивши Валентина Хахонова. Працював з командою чотири з половиною сезони (1989-1993).

Станом на 2013 рік тренував аматорську команду «Союзспецбуд» (Шахти), в тому ж році очолив міську федерацію футболу[4]. На початку 2014 року знову став головним тренером «Шахтаря», але в серпні того ж року залишив пост за станом здоров'я[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Грунин [Архівовано 21 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Днепр» Днепропетровск 3 : 0 «Нефтчи» Баку [Архівовано 21 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Команда молодости нашей — «Колос» 1982 год [Архівовано 20 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Владимир Пушкин ушёл с поста председателя Шахтинской федерации футбола[недоступне посилання] (рос.)
  5. ↑ Евгений Грунин больше не тренер «Шахтера» [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грунін_Євген_Миколайович&oldid=37903602