Гільда Гоббі
| Гільда Гоббі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Gobbi Hilda | ||||
 | ||||
| Пам'ятник Гільді Гоббі біля Національного театру в Будапешті | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Hilda Emília Gizella Gobbi | |||
| Народилася |
6 червня 1913 Будапешт, Австро-Угорщина | |||
| Померла |
13 липня 1988 (75 років) Будапешт, Угорщина | |||
| Поховання | Фаркашреті | |||
| Громадянство |
 Угорщина | |||
| Діяльність | акторка, філантропка | |||
| Alma mater | Університет театрального та кінематографічного мистецтва (1935) | |||
| Роки діяльності | 1935—1988 | |||
| Чоловік |
Геді Темессі Ержебет Галкоці | |||
| IMDb | nm0323576 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Гільда Гоббі у Вікісховищі | ||||
Гільда Гоббі (угор. Gobbi Hilda; нар. 6 червня 1913, Будапешт, Австро-Угорщина — пом. 13 липня 1988, Будапешт, Угорщина)[2] — угорська акторка театру і кіно. Лауреат премії Кошута (1949), Заслужена артистка Угорщини (1950). Онука угорського композитора, диригента та скрипаля Алайоша Гоббі.
Життєпис[ред. | ред. код]
З 1932 по 1935 рік вчилась в Академії драматичного мистецтва в Будапешті. Зразу після закінчення академії пішла працювати в Національний театр. На час Другої світової війни театр був закритий, тому після його відкриття 1945 року, Гільда Гоббі активно включилась в театральне життя та багато виступала.[3] З 1957 року стала акторкою в театрі Аттіли Йожефа. Була ініціатором створення в Будапешті музею угорського театрального мистецтва. 1979 року пішла на пенсію, але активно брала участь в громадській діяльності. 1982 року стала однією зі співзасновниць театру Иожефа Катони.
До закінчення Другої світової війни грала в театрі в основному в комедіях та фарсах. До 1940—1950-х років розширила свій творчий репертуар. Серед її кращих театральних ролей були Любов Ярова (однойменний твір Тренева), королева Гертруда («Банк-бан» Катони), Ніловна («Мати» за Горьким), «Васса Железнова» (однойменна п'єса Горького).[4] Знімалась у фільмах «Пан учитель Ганнібал» (1956), «Дороття» (1973) тощо. Протягом 20 років брала участь в серії радіопередач «Сім'я Сабо». За всю свою кар'єру зіграла декілька сотень театральних ролей.
Померла в Будапешті 13 липня 1988 року. Похована на кладовищі Фаркашреті.
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
- П'ятниця Різі (1938)
- З пані щось не те(1938)
- Доктор Іштван Ковач (1942)
- Саботаж (1942)
- Магнат Мікі (1949)
- Яніка (1949)
- Дивний шлюб (1951)
- Професор Ганнібал (1956)
- Вчора (1959)
- Людина золота (1962)
- Свято з Пірошкою (1965)
- «Зірки Еґера» (1968)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://port.hu/jump/person-3718
- ↑ Hilda Gobbi. IMDb. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ Огонек (рос.). Издательство "Правда.". 1 липня 1982. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ Гобби Хильда // Театральная энциклопедия (под ред. П. А. Маркова). — М.: Советская энциклопедия, 1963. — Т. 2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гільда Гоббі на сайті IMDb (англ.)
- Gobbi Hilda [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], port.hu
|
