Гіпотеза Самнера
Девід Самнер (фахівець у теорії графів із університету Південної Кароліни) 1971 року висловив гіпотезу, що турніри є універсальними графами задля полідерев[en] (орієнтованих дерев). Точніше, гіпо́теза Са́мнера (або гіпо́теза Са́мнера про універса́льний турні́р) стверджує, що будь-яка орієнтація будь-якого дерева з вершинами є підграфом будь-якого турніру з вершинами[1]. Гіпотеза залишається недоведеною. Кюн, Майкрофт і Остус[2] називають гіпотезу «однією з найвідоміших задач про турніри».
Нехай орієнтоване дерево є зіркою , в якій усі ребра орієнтовані від центра до листків. Тоді не можна вкласти в турнір, утворений із вершин регулярного -кутника шляхом спрямування всіх ребер за годинниковою стрілкою навколо многокутника. Для цього турніру будь-який напівстепінь входу і будь-який напівстепень виходу дорівнюють , тоді як центральна вершина має більший напівстепінь виходу, [3]. Таким чином, якщо гіпотеза Самнера істинна, вона дає найкращий можливий розмір універсального графа для орієнтованих дерев.
Однак у будь-якому турнірі з вершинами, середній напівстепінь виходу дорівнює , а найбільший напівстепінь виходу дорівнює цілому числу, більшому або рівному середньому значенню. Таким чином, існує вершина з напівстепенем виходу , яку можна використати як центральну вершину для копії .
Відомі такі часткові результати.
- Гіпотеза істинна для всіх досить великих значень [4].
- Існує функція з асимптотичною швидкістю зростання зі властивістю, що будь-яке орієнтоване дерево з вершинами можна вкласти в підграф будь-якого турніру з вершин. Крім того, і більш явно, .[5]
- Існує функція , така, що турніри з вершинами є універсальними для орієнтованих дерев з листками[6][7][8].
- Існує функція , така, що будь-яке орієнтоване дерево з вершинами з найбільшим степенем, що не перевищує , утворює підграф будь-якого турніру з вершинами. Якщо є фіксованою константою, швидкість асимптотичного зростання дорівнює [2].
- Будь-який «майже регулярний» турнір із вершинами містить будь-яке орієнтоване дерево з вершин[9].
- Будь-яку орієнтовану гусеницю з вершинами і діаметром, що не перевершує чотирьох, можна вкласти як підграф у будь-який турнір із вершинами[9].
- Будь-який турнір із вершинами містить як підграф будь-який орієнтований кореневий граф[en] з вершинами[10].
Розенфельд[11] висловив гіпотезу, що будь-який орієнтований шлях з вершинами (при ) можна вкласти як підграф у будь-який турнір з вершинами[9]. Після часткових результатів, отриманих Томасоном[12], гіпотезу довели Аве і Томассі[7].
Аве і Томассі[13], у свою чергу висловив посилену гіпотезу Самнера, що будь-який турнір з вершинами містить як підграф будь-яке орієнтоване дерево з не більше ніж листками.
Берр[14] висловив гіпотезу, що якщо граф вимагає і більше кольорів для розфарбування графа , тоді будь-яка орієнтація графа містить будь-яку орієнтацію дерева з вершинами. Оскільки повні графи вимагають різних кольорів для кожної вершини, гіпотеза Самнера випливає негайно з гіпотези Берра[15]. Як показав Берр, орієнтації графів, хроматичне число яких зростає квадратично від , є універсальними для орієнтованих дерев.
- ↑ (Kühn, Mycroft, Osthus, 2011a). Найраніша опублікована цитата, яку навела Даніела Кюн та ін. надлежить Райду і Вормолду ((Reid, Wormald, 1983), (Wormald, 1983)). Вормолд цитує гіпотезу як почуту в приватній бесіді зі Самнером.
- ↑ а б Kühn, Mycroft, Osthus, 2011a.
- ↑ Цей приклад взято зі статті Кюн, Майкрофта і Остуса ((Kühn, Mycroft, Osthus, 2011a)).
- ↑ Kühn, Mycroft, Osthus, 2011b.
- ↑ Kühn, Mycroft, Osthus, 2011a; El Sahili, 2004. Более слабые и полученные ранее границы для функции можно найти в статьях Chung, 1981, Wormald, 1983, Häggkvist, Thomason, 1991, Havet, Thomassé, 2000b, Havet, 2002.
- ↑ Häggkvist, Thomason, 1991.
- ↑ а б Havet, Thomassé, 2000a.
- ↑ Havet, 2002.
- ↑ а б в Reid, Wormald, 1983.
- ↑ Havet, Thomassé, 2000b.
- ↑ Rosenfeld, 1972.
- ↑ Thomason, 1986.
- ↑ У статті Аве (Havet, 2002), але Аве приписує його в цій статті Томассі.
- ↑ Burr, 1980.
- ↑ Це підправлена версія гіпотези Берра зі статті Вормолда (Wormald, 1983).
- Stefan A. Burr. Subtrees of directed graphs and hypergraphs // Proceedings of the Eleventh Southeastern Conference on Combinatorics, Graph Theory and Computing (Florida Atlantic Univ., Boca Raton, Fla., 1980), Vol. I. — 1980. — Т. 28. — С. 227—239. — (Congressus Numerantium)
- Chung F.R.K. A note on subtrees in tournaments. — Bell Laboratories, 1981. — (Internal Memorandum). Як процитовано у Вормолда ((Wormald, 1983)).
- El Sahili A. Trees in tournaments // Journal of Combinatorial Theory. — 2004. — Т. 92 (5 листопада). — С. 183—187. — (1). — DOI: .
- Roland Häggkvist, Andrew Thomason. Trees in tournaments // Combinatorica. — 1991. — Т. 11 (5 листопада). — С. 123—130. — (2). — DOI: .
- Frédéric Havet. Trees in tournaments // Discrete Mathematics. — 2002. — Т. 243 (5 листопада). — С. 121—134. — (1-3). — DOI: .
- Frédéric Havet, Stéphan Thomassé. Oriented Hamiltonian paths in tournaments: a proof of Rosenfeld's conjecture // Journal of Combinatorial Theory. — 2024. — Т. 78 (5 листопада). — С. 243—273. — (2). — DOI: .
- Frédéric Havet, Stéphan Thomassé. Median orders of tournaments: a tool for the second neighborhood problem and Sumner's conjecture // Journal of Graph Theory. — 2024. — Т. 35 (5 листопада). — С. 244—256. — (4). — DOI: .
- Daniela Kühn, Richard Mycroft, Deryk Osthus. An approximate version of Sumner's universal tournament conjecture // Journal of Combinatorial Theory. — 2024. — Т. 101 (5 листопада). — С. 415—447. — (6). — DOI: .
- Daniela Kühn, Richard Mycroft, Deryk Osthus. A proof of Sumner's universal tournament conjecture for large tournaments // Proceedings of the London Mathematical Society. — 2024. — Т. 102, вип. 4 (5 листопада). — С. 731—766. — (Third Series). — arXiv:1010.4430. — DOI: .
- Embedding oriented n-trees in tournaments // Studia Scientiarum Mathematicarum Hungarica. — 1983. — Т. 18 (5 листопада). — С. 377—387. — (2-4).
- Rosenfeld M. Antidirected Hamiltonian paths in tournaments // Journal of Combinatorial Theory. — 1972. — Т. 12 (5 листопада). — С. 93—99. — (Series B). — DOI: .
- Andrew Thomason. Paths and cycles in tournaments // Transactions of the American Mathematical Society. — 1986. — Vol. 296 (5 November). — P. 167—180. — (1). — DOI: .
- Nicholas C. Wormald. Combinatorial mathematics, X (Adelaide, 1982). — Berlin : Springer, 1983. — Т. 1036. — С. 417—419. — (Lecture Notes in Math.) — DOI:
- Sumner's Universal Tournament Conjecture (1971) [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.], D. B. West, updated July 2008.