Перейти до вмісту

Джузеппе де Нотаріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джузеппе де Нотаріс
Народився18 квітня 1805(1805-04-18)[1][2]
Мілан, Італійське королівство (Наполеонівське)
Помер22 січня 1877(1877-01-22)[1] (71 рік)
Рим, Італія[2]
Країна Австрійська імперія
 Королівство Італія
Діяльністьптеридолог, бріолог, ботанік, міколог, політик
Alma materПавійський університет
Галузьботаніка
ЗакладУніверситет Генуї
Римський університет ла Сапієнца
Посадасенатор Королівства Італіяd
ЧленствоНаціональна академія наук Італіїd
Туринська академія наук[2]
Нагороди
орден Святих Маврикія та Лазаря
CMNS: Джузеппе де Нотаріс у Вікісховищі
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «De Not.».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Giuseppe De Notaris на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Джузеппе де Нотаріс (італ. Giuseppe de Notaris 1805–1877) — італійський ботанік і міколог. Автор описання нових таксонів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джузеппе де Нотаріс народився 18 квітня 1805 року в Мілані в сім'ї Антоніо і Терези Терелло. Навчався в Мілані, у 1830 році закінчив Павійський університет. Протягом короткого часу після закінчення університету Нотаріс працював лікарем в Мілані. У 1832 році він став працювати разом зі своїм другом Бальзамо Кривеллі в середній школі святого Олександра в Мілані. Нотаріс здійснив кілька поїздок, під час яких він збирав зразки мохів. Описи видів, окреслених Нотарісом, наведені в книзі Synopsis Muscorum in agro Mediolanensi hucusque lectorum, виданій у 1833 році. У тому ж році Джузеппе разом з Кривеллі видав книгу Musci Mediolanenses collecti et editi. У 1834 році Нотаріс і ботаніки Г. Кунце і М. Райнером мандрували по горах Верони і Віченци. Потім Джузеппе деякий час працював асистентом в зоологічному музеї Туринського університету. У 1836 році він став асистентом Джузеппе Моріса в ботанічних садах Валентино в Турині. Потім Моріс і Нотаріс відвідали острів Капрая, і за результатами експедиції в 1839 році видали статтю Florula Caprariae. У 1837 році Нотаріс подорожував по Сардинії. У 1839 році він змінив на посту професора ботаніки Генуезького університету Доменіко Вівіані. 27 грудня 1863 року Нотаріс став ректором Університету Генуї. У 1871 році він став працювати в Римському університеті. У 1870 році Джузеппе отримав медаль Демаз'єра від Паризької академії наук. Джузеппе де Нотаріс помер 22 січня 1877 року в Римі .

Деякі наукові роботи Д. де Нотаріса

[ред. | ред. код]
  • Muscologiae italicae spicilegium (1837)
  • Syllabus muscorum (1838)
  • Micromycetes italici novi vel minus cogniti (1839—1855)
  • Algologiae maris ligustici specimen (1842)
  • Cenno sulla tribu de 'pirenomiceti sferiacei (1844)
  • Repertorium florae ligusticae (1844)
  • Abrothallus (1845)
  • Framenti licenografici (1846)
  • Nuovi caratteri di alcuni generi della tribu delle Parmeliaceae (1847)
  • Saggio della monographia del genere Discosia (1849)
  • Monografia delle escipule della flora italica (1849)
  • Osservazioni sulla tribu 'delle Peltigeree (1851)
  • Osservazioni sul genere Sticta (1851)
  • Musci italici (1 862)
  • Sferiacei italici (1863)
  • Proposte di alcune rettificazioni al profilo di Descimiceti (1864)
  • Elementi per lo studio delle Desmidiaceae italiche (1867)
  • Epilogo della briologia italiana (1869)

Епоніми

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в www.accademiadellescienze.it

Література

[ред. | ред. код]
  • Barnhart, J.H. Biographical Notes Upon Botanists. — 1965. —. — Т. 1. — P. 443.
  • Garbari, F. De Notaris, Giuseppe // Dizionario Biografico degli Italiani. — 1990. — Vol. 38.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джузеппе_де_Нотаріс&oldid=33619741