Французька академія наук

Не плутати з Французькою академією.

Французька академія наук
Гасло	Invenit et perficit
Тип	академія наук національна академія наукd архів
Засновник	Жан-Батист Кольбер
Засновано	22 грудня 1666
Правовий статус	national public establishment of an administrative natured
Галузь	Public administration in healthcare and social servicesd
Країна	Франція
Штаб-квартира	Париж
Членство	Committee on Space Researchd Міжакадемічне партнерствоd Міжнаціональна Наукова Радаd Наукова Консультативна Рада Європейських академій наук
Офіційні мови	французька
Офіс голови	президент Французької академії наукd
Генеральний секретар	Étienne Ghysd і Паскаль Коссар
Керівник	Alain Fischerd (2023)
Вебсайт: academie-sciences.fr
Французька академія наук у Вікісховищі

Король Франції Людовик XIV відвідує Академію наук

Францу́зька акаде́мія нау́к (фр. Académie des sciences) — наукове товариство, засноване в 1666 королем Франції Людовиком XIV за пропозицією Жана-Батиста Кольбера для заохочення й захисту духу французьких наукових досліджень. Одна з перших у Європі академій наук, Французька академія наук була від часу свого заснування одним з лідерів наукових пошуків на континенті.

Сьогодні Французька академія наук є одним з п'яти товариств, що є частиною Інституту Франції.

Назва

У французькій назві (фр. Académie des sciences) слова Франція або французька не згадуються. Ці слова додають за межами Франції, щоб відрізнити цю Академію від інших. Часто вживається словосполучення Паризька академія наук на зразок Берлінської чи Петербурзької.

Історія

Своїм виникненням в епоху правління Людовика XIV Академія наук завдячує плану французького державного діяча Жана-Батиста Кольбера організувати в країні загальну академію. До 60-х років XVII ст. вже існувала організована кардиналом Рішельє Французька академія, перед якою стояло завдання піклуватися про стан французької мови. Кольбер уперше зібрав 22 грудня 1666 року в королівській бібліотеці невелику групу науковців, а потім проводив такі засідання кожних два тижні. У перші 30 років свого існування Академія наук не мала офіційного статусу. На відміну від Лондонського королівського товариства Академія наук була утворена як урядовий орган. Від неї вимагалося стояти осторонь від політики й уникати дискусій на релігійні й соціальні теми. 20 січня 1699 року Людовик XIV офіційно затвердив правила Академії і її першу назву — Королівська академія наук. Академія базувалася в паризькому Луврі.

8 серпня 1793 року Академію наук розпустив Національний конвент — законодавчий орган Французької революції. Водночас були ліквідовані всі інші академії, а замість них утворений Національний інститут наук і мистецтв, куди відразу були переобрані всі члени колишніх академій, за винятком графа де Кассіні, правнука Джованні Доменіко Кассіні, який відмовився. У 1798 році членом Інституту став Наполеон I Бонапарт на знак визнання цінності наукової частини Єгипетського походу.

Королівська академія наук була відновлена як автономний державний орган у 1816 році, водночас залишаючися складовою частиною Інституту Франції.

Під час Другої республіки з назви Академії усунено слово «королівська». Тоді вона була підпорядкована міністерству громадського навчання.

Склад

Члени Академії обираються довічно. У ній 150 повних членів, 150 членів-кореспондентів і 120 іноземних членів. Вони розділені на дві групи:

• математичні і фізичні науки;
• хімічні, біологічні, геологічні та медичні науки.

Кожну групу очолює постійний секретар.

Наукові періодичні видання

До 1835 року Академія публікувала «Mémoires de l'Académie des Sciences», від 1835 до 1965 року «Comptes rendus de l'Académie des sciences». Починаючи з 1965 року «Comptes rendus» розділені на кілька секцій, зараз на сім: Biologies, Chimie, Geoscience, Mathématique, Mécanique, Palevol, Physique.

Наукові нагороди від Паризької академії наук

Преміальна та нагороджувальна система Паризької академії почала формуватися від 1721 року. Щороку Академія наук присуджувала декілька десятків наукових нагород, значну кількість яких було об'єднано у 1997 році в одну Велику медаль Французької академії наук (фр. La Grande médaille de l'Académie des sciences). Цю нагороду присуджують за значний внесок у розвиток науки. Має статус найвищої нагороди Академії. У 1997—2014 роках її вручали щорічно, з 2014 року — кожні два роки. Фонд премії створено в результаті злиття фондів премії Лаланда (1802) і Премії Бенжаміна Вальца (1874) у 1970 році, а потім у 1997 році ще зі 142 фундаціями наукових нагород.

Інші нагороди:

• Премія Річарда Лансбері (фр. Prix Richard Lounsbery) присуджується американським і французьким науковцям віком до 45 років на знак визнання «надзвичайних наукових досягнень у біології та медицині».
• Премія Луї Башельє (фр. Prix Louis-Bachelier) — наукова премія в галузі прикладної математики, яку вручають від 2007 року кожні два роки. До 2016 року її присуджували за участі Французької академії наук, від 2016 року премію присуджує Лондонське математичне товариство.
• Премія Леконте (фр. Prix Leconte) — премія, яку вручають з 1886 року на знак визнання важливих відкриттів у математиці, фізиці, хімії, природничій історії чи медицині.
• Медаль Жансена (фр. Médaille Janssen) — наукова нагорода у вигляді золотої медалі, яку вручають науковцю, який зробив вагомий внесок у розвиток астрофізики. Названа на часть астронома П'єра Жансена.

Колишні нагороди:

• Премія Лаланд (фр. Prix Lalande) вручали від 1802 до 1970 року за внесок у розвиток астрономії. Премія заснована на честь французького астронома й математика Жозефа де Лаланда (1732—1807).
• Премія Вальца (фр. Prix Valz), вручалася від 1877 до 1970 року за досягнення в астрономії.
• Премія Понселе (фр. Prix Poncelet) — нагорода, яку вручали з 1868 до 1995 року за значний внесок у розвиток науки.

Див. також

• Французька академія — на відміну від Академії наук ця установа піклується про стан французької мови.
• Інститут Франції
• Премії Паризької Академії Наук
• Клод Пойє

Посилання

• Сайт академії