Доммельданж
| Доммельданж | |
.jpg) | |
| Країна |
 Люксембург |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Люксембург |
| Кількість населення | 2819 осіб[1] |
| Висота над рівнем моря | 408 м[2] |
| Спільний кордон із | Вальферданж, Штайнсель, Нідеранвен, Weimerskirchd, Иш, Beggend |
| Площа | 235,55 га[2] |
 | |
 | |
 Доммельданж у Вікісховищі | |
49°38′06″ пн. ш. 6°08′16″ сх. д. / 49.635061111111° пн. ш. 6.1377388888889° сх. д.
Доммельданж (люксемб. Dummeldeng, фр. Dommeldange, нім. Dommeldingen) — район міста Люксембурга, столиці Великого герцогства Люксембург. Розташований на півночі міста. До 1920 року був окремим містом в складі комуни Иш. В минулому був одним з центрів чорної металургії країни. Населення 2671 особу, з яких 29,31 % люксембуржці, 70,69 % — іноземці (2019).[3] Площа 235,6 га. Залізнична станція.
Домельданж протягом століть був окремим населеним пунктом на півночі від міста Люксембург. У 19 столітті він входив до складу комуни Иш, центром якої було містечко Иш. У 1920 році Домельданж ввійшов до складу міста Люксембург.
Історія Домельданжу тісно пов'язана з виробництвом заліза.[4] Перші доменна піч і кричне горно тут стали до ладу у 1609 році і з тієї пори Доммельданж майже безперервно залишався важливим центром металургії країни аж до 1980-х років.[4][5] З 1777 року місцева гамарня належала родині Колларт, яка жила в замку, побудованому у 17 столітті і який існує і сьогодні. Це підприємство припинило роботу в середині 19 століття. Відкриття в 1862 році залізничної лінії Люксембург-Еттельбрюк зі станцією Доммельданж призвело до будівництва нового металургійного заводу. Багато будівель в Домельданжі і сьогодні нагадують про промислове минуле Люксембургу.[4]
Станом на кінець 2019 року населення району Доммельданж становило 2671 особу, з яких 783 особи, або 29,31 %, становили люксембуржці і 1888 осіб, або 70,69, % — іноземці, в тому числі 10 осіб вихідців з України при 373 вихідцях з України, що проживали в цілому у Люксембурзі.[3] Для населення харектерним є постійне зростання.[4]
| № п/п | Країна походження | Кількість, осіб |
% | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Люксембург |
783 | 29,31 | |
| 2 |  Франція |
376 | 14,08 | |
| 3 |  Португалія |
222 | 8,31 | |
| 4 |  Німеччина |
150 | 5,62 | |
| 5 | .svg){kind=small} Бельгія |
149 | 5,58 | |
| 6 |  Італія |
133 | 4,98 | |
| 7 |  КНР |
78 | 2,92 | |
| 8 |  Греція |
65 | 2,43 | |
| 9 | .svg){kind=small} Велика Британія |
58 | 2,17 | |
| 10 |  Польща |
46 | 1,72 | |
| Інші | Загалом | 611 | 22,88 | |
з них  Україна |
10 | 0,37 | ||
| Рік | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість населення, осіб |
1915 | 2160 | 2291 | 2470 | 2558 | 2579 | 2587 |
- ↑ https://www.vdl.lu/sites/default/files/media/document/Etat%20de%20la%20population%202022_0.pdf
- ↑ а б https://maps.vdl.lu/
- ↑ а б в État de la population 2019 - Statistiques sur la population de la Ville de Luxembourg (PDF). Сайт міста Люксембурга https://www.vdl.lu/fr. Administration communale de la Ville de Luxembourg. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2020. Процитовано 15 січня 2021. (фр.)
- ↑ а б в г д Dommeldange. Сайт міста Люксембург https://www.vdl.lu. Administration communale de la Ville de Luxembourg. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021. (фр.)
- ↑ Edwards, K. C. Historical Geography of the Luxembourg Iron & Steel Industry: Presidential Address. Transactions and Papers (Institute of British Geographers), no. 29, 1961, pp. 1–16. (англ.)