Дормілон жовтоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дормілон жовтоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Дормілон (Muscisaxicola)
Вид: Дормілон жовтоголовий
Muscisaxicola flavinucha
Lafresnaye, 1855
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Muscisaxicola flavinucha
Віківиди: Muscisaxicola flavinucha
ITIS: 561261
МСОП: 22700198
NCBI: 123663

Дорміло́н жовтоголовий[2] (Muscisaxicola flavinucha) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.

Довжина птаха становить 20 см. Голова сіра, верхня частина тіла темно-сіра, надхвістя чорнувате. Нижня частина тіла білувата, живіт сіруватий. боки рудуваті. На потилиці жовта пляма, лоб білий, над очима білуваті "брови". Крила темні, довгі. Першорядні махові пера чорнуваті, на кінці білі. Покривні пера сірі з білими краями. Хвіст чорнуватий, кінчики крайніх стернових пер білі. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів жовта пляма на голові відсутня. Представники підвиду M. f. brevirostris мають темніше забарвлення, крила і хвости у них менші.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Жовтогорлі дормілони гніздяться в Чилійсько-Аргентинських Андах та на Вогняній Землі. Взимку вони мігрують на північ до Болівії і Перу. Вони живуть на високогірних луках та на інших відкритих, посушливих, кам'янистих територіях, серед скель та поблизу води. Зустрічаються на висоті від 500 до 4500 м над рівнем моря, поодинці або парами, іноді невеликими зграйками. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з жовтня по січень. Гніздо розміщується в тріщинах серед скель та каміння. В кладці 3 білих, поцяткованих червоними плямками яйця розміром 24×18 мм.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Muscisaxicola flavinucha. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 січня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]