Координати: 55°43′28.000000098412″ пн. ш. 37°33′21.000000098794″ сх. д. / 55.72444° пн. ш. 37.55583° сх. д. / 55.72444; 37.55583

Думка (скульптура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Думка

55°43′28.000000098412″ пн. ш. 37°33′21.000000098794″ сх. д. / 55.72444° пн. ш. 37.55583° сх. д. / 55.72444; 37.55583
Типмогила
скульптура[d] і пам'ятка історії
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Країна Російська Федерація
РозташуванняХамовники
Засновано1911
Думка (скульптура). Карта розташування: Росія
Думка (скульптура)
Думка (скульптура) (Росія)
Мапа

CMNS: Думка у Вікісховищі
ГербОб`єкт культурної спадщини Росії федерального значення
рег. № 771610676590006 (ЄДРОКС)
об`єкт № 7710928158 (БД Вікімандрів)

«Думка», «Мисль» (рос. Мысль) — скульптура, створена С. Д. Меркуровим в 1911—1913 роках (габро, порфір). У 1955 році була встановлена на могилі автора на Новодівичому кладовищі у Москві.

Історія

[ред. | ред. код]

Над скульптурою «Думка» С. Д. Меркуров працював в 1911—1913 роках[2] у своїй майстерні на Цвітному бульварі в Москві. Вона створювалася як центральний елемент триптиха, крайніми фігурами якого були створені тоді ж пам'ятник Ф. М. Достоєвському і пам'ятник Л. М. Толстому[3]. Подальшій роботі зі скульптурою, а також її реалізації в дореволюційний період, завадила Перша світова війна.

У 1918 році «Думка» була викуплена у скульптора і встановлена біля входу на Цвітний бульвар з боку Трубної площі[4]. У 1936 році[5], у зв'язку з реконструкцією бульвару, скульптура була перенесена на Поварську вулицю (тоді вулицю Воровського) до будинку Ростових, де на той час розташовувався Союз письменників СРСР. У 1955 році скульптура була перенесена на Новодівочий цвинтар на могилу її автора — скульптора С. Д. Меркурова[6] (ділянка № 2).

Монумент створений в характерному для дореволюційних робіт Меркурова стилі[4]. Статуя виготовлена з великого шматка чорного граніту. Ймовірно, натхненням для автора була скульптура «Мислитель» Родена[7][8]. Меркуров зобразив чоловіка в повний зріст у характерній позі «Мислителя». Нижня частина обличчя прикрита рукою, лиса голова нахилена вперед. До його ніг спадають кругові складки вбрання, схожого на одяг східних жерців[3].

Мистецтвознавець М. Д. Соболевський в 1947 році зазначав: «Статичність, скутість фігури уживаються в скульптурі зі сміливим реалістичним трактуванням голови»[4]. Сам Меркуров так характеризував свою роботу: «Я створив „Думку“. Ця скульптура зображує людину, що намагалася своїм розумом знайти шляхи, щоб переробити світ»[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
  2. Среднее специальное образование [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. Советская наука, 1981
  3. а б Литературная Армения, Выпуски 1-6 [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. 1982
  4. а б в Соболевский Н. Д. Скульптурные памятники и монументы в Москве. — М. : Московский рабочий, 1947. — С. 61.
  5. Сытин П. В. Из истории московских улиц [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]
  6. Доронина Л. Мастера русской скульптуры XVIII-XX веков. — М. : Белый город, 2008. — С. 85.
  7. а б Прометей, Объемы 8-10 [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. Молодая гвардия, 1971
  8. Ермонская В. В., Нетунахина Г. Д., Попова Т. Ф. Русская мемориальная скульптура. К истории художественного надгробия в России XI-начала XX в. «Искусство». М., 1978.