Дурова Катерина Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Львівна Дурова
рос. Екатерина Львовна Дурова
Ім'я при народженнірос. Екатерина Львовна Дурова
Народилася25 липня 1959(1959-07-25)
Москва
Померла13 грудня 2019(2019-12-13) (60 років)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
Національністьросіянка
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьактриса театру і кіно
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Роки діяльності1977—2019
ЧоловікСергій Насібов
Володимир Єршов
ДітиКатерина
Іван
БатькиЛев Дуров
Ірина Кириченко
IMDbnm0244302
Нагороди та премії
Заслужений артист Росії

CMNS: Катерина Львівна Дурова у Вікісховищі

Катерина Львівна Дурова (нар. 25 липня 1959(19590725) — 13 грудня 2019, Москва) — радянська та російська актриса. Заслужена артистка Росії (2005). Почесний діяч мистецтв Москви (2017).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Катерина Дурова походить з родини акторів, її батько — народний артист СРСР Лев Дуров (1931—2015), мати — Ірина Кириченко (1931—2011), була актрисою театрів «Сучасник», «Ленком». Закінчивши школу в 1976 році, Катерина вступила до Російського інституту театрального мистецтва імені А. В. Луначарського, а після отримання диплома до 1984 року була актрисою Театру на Таганці. У тому ж році перейшла до складу трупи Театру на Малій Бронній.

На кіноекрані Катерина Дурова дебютувала студенткою в молодіжній мелодрамі «Шкільний вальс» у 1977 році. Зіграла головну роль у картині «Фантазії Фарятьєва» та епізодичну роль у популярному фільмі «Зелений фургон». Знімалася також в картинах українських кіностудій та «Єралаші».

Померла 13 грудня 2019 року у Москві після тяжкої тривалої хвороби.

Особисте життя

[ред. | ред. код]
  • перший чоловік — актор Сергій Насібов[1]
    • дочка — Катерина (1979)
  • другий чоловік — актор Володимир Єршов[2]
    • син — Іван (1986)
На зустрічі з глядачами у 2016 році

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Театральні роботи

[ред. | ред. код]
Театр на Малій Бронній
  • «Веселе життя та сумна смерть французької артистки Адрієнни Лекуврер» Ежена Скріба — мадемуазель Данжевиль
  • «Метеор» Фрідріха Дюрренматта — Ольга
  • "Запрошення в партер В. Жеребцова — асистент
  • «Лисиця і виноград» Г. Фігейредо — Мели
  • «Ліс» Олександра Островського — Аксюша
  • «Дурні» М. Саймона — Янка
  • «Полонез Огінського» М. Коляди — Таня
  • «Мати Ісуса» Олександра Володіна — дочка
  • «Одруження» Миколи Гоголя — Дуняша
  • «Думка» Леоніда Андрєєва — Маша
  • «Ви чиє, старичьйо» Бориса Васильєва — Віра
  • «Жорж Данден, або обдурений чоловік» Мольєра — Клондіна
  • «Оркестр» Ж. Ануйя — Сюзанна Делісіас
  • «Діти?!» С. Найдьонова — Клавдія (реж. — Лев Дуров)
  • «Кавалер троянд» І. Нестроя — мадам Кох (реж. Р. Самгін)
  • «Невгамовний дух» Н. Коуарда — Едіт (реж. Ю. Іоффе)
  • «Слов'янські безумства» Б. Нушича — Драга (реж. Р. Самгін)
  • «Страсті по Торчалову» Н. Воронова — Римма (реж. Л. К. Дуров)
  • «Я не Раппапорт» Е. Гарднера — Клара (реж. Л. К. Дуров)
  • «Буря» Вільяма Шекспіра — Трінкуло (реж. Л. К. Дуров та В. Древальов)
  • «Справжня історія Фрекен Бок» (реж. Є. Арсенов)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Караван історій. Катерина Дурова: «Все своє дитинство я провела в інтернаті…». Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 21 березня 2019.
  2. Офіційний сайт Льва Дурова > Рецензії > СМІШНА ШТУКА СМЕРТЬ — Марія Сперанська. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 21 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]