Електроенергетика Словенії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Словенська електроенергетика спирається на атомну та теплову генерацію при високій частці гідроенергетики. Так, в середньому за десять років з 2005 по 2014 частки АЕС та ТЕС у виробництві електроенергії складали по 36 %, тоді як для ГЕС цей показник становив 27 %[1]. Щоправда, у 2014 р. частка ТЕС різко знизилась до 25 %, що було викликане виведенням з експлуатації однієї з трьох теплоелектростанцій. Утім, у тому ж 2014 почались пускові роботи на надсучасному вугільному енергоблоку Состанжі-6 (ТЕС Шоштань), потужність якого (600 МВт) ненабагато поступається єдиному атомному блоку (730 МВт).

Виробництво та споживання електроенергії в Словенії, млн кВт·год
Рік Всього АЕС ТЕС ГЕС СЕС ВЕС Чистий імпорт Чистий експорт Споживання
1996 12737 4562 4507 3668 0 0 0 1667 11070
1997 13178 5019 5067 3091 0 0 0 1696 11482
1998 13705 5019 5236 3450 0 0 0 1894 11811
1999 13261 4696 4826 3739 0 0 0 1333 11928
2000 13624 4761 5029 3834 0 0 0 1321 12303
2001 14466 5257 5413 3796 0 0 0 1772 12694
2002 14600 5528 5759 3313 0 0 0 1134 13466
2003 13821 5207 5657 2957 0 0 164 0 13985
2004 15272 5459 5718 4095 0 0 0 756 14516
2005 15117 5884 5772 3461 0 0 0 325 14792
2006 15115 5548 5975 3591 0 0 44 0 15159
2007 15043 5695 6082 3266 0 0 229 0 15272
2008 16398 6273 6107 4018 1 0 0 1599 14799
2009 16403 5739 5945 4715 4 0 0 3059 13344
2010 16440 5657 6067 4703 13 0 0 2120 14320
2011 16059 6215 6073 3706 66 0 0 1372 14687
2012 15736 5528 5958 4087 163 0 0 1039 14697
2013 16103 5300 5661 4923 215 4 0 1290 14813
2014 17437 6370 4440 6366 257 4 0 2743 14694

В останні роки почала активно розвиватись сонячна генерація, проте поки її частка досягла лише 1,5 %.

Споживання електроенергії стабільно зростало з 1996 по 2007. Під час світової економічної кризи 2008—2009 споживання дещо впало, за чим у 2010—2013 знову спостерігалось зростання попиту, хоча воно так і не досягнуло рівня 2007 року.

При цьому Словенія зазвичай є нетто-експортером електроенергії. За дев'ятнадцять років з 1996 по 2014 лише тричі країна змушена була виступати в ролі нетто-імпортера, причому двічі це збігалося з падінням виробництва на ГЕС.

Атомна енергетика

[ред. | ред. код]

Теплоелектростанції на викопному паливі

[ред. | ред. код]

З самого початку своєї історії словенська теплова генерація віддає перевагу традиційному для балканського регіону місцевому паливу — лігніту. Станом на 1999 рік вона складалась з трьох електростанцій, найновіші блоки яких відносились до 70-х років. При цьому базова генерація, що використовувала лігніт, налічувала 870 МВт, маневрові потужності на нафті — 158 МВт. Станом на 2016 рік теплова генерація зазнала докорінних змін. Усі зазначені об'єкти на лігніті виведені або плануються до швидкого виведення з експлуатації, натомість споруджено один сучасний енергоблок 600 МВт. Крім того, введені маневрові потужності на природному газі в обсязі 312 МВт.

ТЕС Шоштань

[ред. | ред. код]
Докладніше: ТЕС Шоштань

Найбільшою словенською теплоелектростанцією була (і залишається) ТЕС Шоштань. Станом на початок 2020-х років її потужність становить 1029 МВт.

ТЕС Трбовлє

[ред. | ред. код]

Другою за значенням словенською ТЕС тривалий час був завод у Трбовлє, який розпочав свою роботу ще 1906 року. Як паливо електростанція використовувала вугілля копальні Засав'є. У 60-х роках завод пройшов докорінну модернізацію — починаючи з 1968 електроенергія вироблялась блоком № 2 потужністю 125 МВт. Первісно передбачалося спорудження однотипного блоку № 3, однак цьому не судилося збутися. Один лише блок № 2 через певні технічні прорахунки сильно погіршив екологічну ситуацію в районі побудови ТЕС, оскільки димар висотою 80 метрів при певних погодних умовах не забезпечував видалення викидів із вузької долини Сави. Тому в середині 70-х він був замінений новим висотою 360 метрів, який став найвищим в Європі.

Для забезпечення енергосистеми маневровими потужностями на ТЕС Трбовлє спорудили енергоблок № 4. Він складався з двох газових турбін загальною потужністю 63 МВт, які використовували як паливо продукти нафтопереробки.

А от більш пізні плани все-таки побудувати блок № 3, тільки із вибором як палива значно більш екологічного природного газу та потужністю в 400 МВт, так і не реалізували. Перевага була віддана спорудженню нового блоку № 6 на ТЕС Состанжі, після введення в дію якого у 2014 році ТЕС Трбовлє вивели з експлуатації[2][3].

ТЕС Брестаніца

[ред. | ред. код]
Докладніше: ТЕС Брестаніца

Станом на початок 2020-х років потужність станції становила 350 МВт.

Когенерація

[ред. | ред. код]

Станом на 2002 рік когенерація Словенії мала електричну потужність понад 200 МВт, причому більша частина відносилась до ТЕЦ Tе-Тол, яка здійснює централізоване теплопостачання столиці. Ще близько 30 % потужностей припадало на автовиробників (підприємства, які самі ж і є головними споживачами виробленої енергії). Майже вся тодішня когенерація працювала на вугіллі.

У 21 столітті словенська влада почала заохочувати розвиток когенераційних потужностей, що передусім надало поштовх створенню малих ТЕЦ. За період з 2003 до 2014 року було встановлено близько 300 одиниць когенераційного обладнання загальною потужністю 126 МВт. Паливом для нових об'єктів переважно слугує природний газ (57 %), біогаз (23 %), біомаса (18 %) і в окремих випадках біопаливо та газ, вироблений на очисних спорудах каналізації (по 1 %). Проте завдяки згаданим вище люблянській ТЕЦ та автовиробникам поки що 60 % електроенергії виробляє вугільна когенерація. В цілому на кінець 2014 потужність ТЕЦ досягла 370 МВт, а виробництво електроенергії перевищило 1,1 млрд кВт·год.[4][5]

Докладніше: ТЕЦ Любляна

Найбільша словенська ТЕЦ Те-Тол наразі має вугільні енергоблоки загальною потужністю 124 МВт, проте у 2022 очікується запуск газових турбін потужністю 110 МВт з наступним виводом із експлуатації більшої частини застарілого обладнання.

Другою за величиною системою централізованого теплопостачання в Словенії є система міста Веленє, де розташована штаб-квартира концерну Gorenje. Саме тут у 1928 році спорудили першу словенську ТЕЦ електричною потужністю 7,5 МВт. Вона працювала понад 40 років, поки у 1971 не була виведена з експлуатації. Відтоді теплоенергію для Веле́нє постачає розташована неподалік теплоелектростанція Состанжі. Для цього на ТЕС є два окремих котли, які не беруть участі у виробництві електроенергії. Тому хоча ТЕС Состанжі і забезпечує Веленє теплом, проте не включається до складу когенерації[6].

Гідроенергетика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Гідроелектроенергетика Словенії

Гідроенергетична галузь Словенії з більш ніж сторічною історією продовжує розвиватись і в XXI столітті. За період з 2002 по 2014 в експлуатацію ввели декілька ГЕС загальною потужністю 170 МВт та проєктним середньорічним виробітком електроенергії 704 млн кВт·год, що збільшило можливості словенських гідроелектростанцій більш ніж на 20 %. В цей же період ввели в експлуатацію першу в країні ГАЕС потужністю 185 МВт та плановим річним виробітком електроенергії 426 млн кВт·год.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Electricity. pxweb.stat.si. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  2. ↑ Reference. www.ibe.si. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  3. ↑ st-coal-slovenia. www.industcards.com. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 12 травня 2016.
  4. ↑ CODE2 Cogeneration Observatory and Dissemination Europe Member State: SLOVENIA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016.
  5. ↑ Key indicators of the electricity and natural gas markets in 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2016.
  6. ↑ Clean power boost in Central Europe, Slovenia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Електроенергетика_Словенії&oldid=43096783