Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не визнані жодною державою
Визнані лише не членами
ООН Не
члени ООН , визнані принаймні одним членом ООН
Члени ООН , не визнані, принаймні, одним членом ООН
Неви́знані держа́ви — світові геополітичні утворення, які не мають загального міжнародного визнання, але фактично більшою чи меншою мірою є суверенними країнами .
Більшість таких держав являють собою субнаціональні регіони, які відокремились від своїх держав. Деякі з них користуються військовою/економічною/політичною та часто неформальною дипломатичною підтримкою третіх країн, зацікавлених у їх існуванні.
Сучасні невизнані держави [ ред. | ред. код ]
Члени ООН, не визнані, принаймні, одним членом ООН [ ред. | ред. код ]
Перелічені країни визнані більшістю держав світу. Всі вони, окрім Святого Престолу , є членами ООН . Вони підтримують дипломатичні зв'язки з більшістю світових держав, однак офіційно не визнані декотрими країнами.
Не члени ООН, визнані принаймні одним членом ООН [ ред. | ред. код ]
Тут вказано країни, які тільки частково визнані загалом інших країн-членів ООН .
Назва
Проголошення
Статус
Незгідні
Посилання
Республіка Китай
1971
Контролює Тайвань та кілька інших дрібних островів з часу своєї поразки у громадянській війні в Китаї у 1949 , у 1971 втратила місце в ООН (на користь Китайської Народної Республіки ) і зараз офіційно визнана 16 країнами членами ООН та Ватиканом .
КНР вважає Тайвань своєю суверенною територією[11] .
Західна Сахара
1976
Перебуває під адміністрацією Марокко з 1976 , коли Іспанія полишила її територію. Частину Західної Сахари контролює Арабська Демократична Республіка Сахраві , яка була проголошена у 1976 Фронтом Полісаріо . Питання про суверенний статус Західної Сахари лишається невирішеним. Кероване ООН припинення вогню діє з вересня 1991 . Західна Сахара міститься також у виданому ООН переліку територій, які перебувають під зовнішнім керуванням. Офіційно визнана 44 країнами членами ООН та Південною Осетією є повноправним членом Африканського Союзу .
Марокко вважає Сахраві своєю суверенною територією[12] .
Північний Кіпр
1983
На північній половині острову Кіпр , заснований після її окупації турецькими військами у 1974 . Республіка проголосила незалежність у 1983 та була визнана тільки Туреччиною . У 2004 Територія була юридично прийнята до ЄС як частина Республіки Кіпр , хоча фактично вона залишається за межами ЄС .
Кіпр вважає Північний Кіпр своєю суверенною територією[13] .
Палестинська держава
1988
Проголошена у 1988 та визнана 138 членами ООН , Ватиканом та Західною Сахарою .
Ізраїль не визнає Палестинську державу та контролює її територію[14] [15] [16] [17] [18] [19] .
Південна Осетія
1991
Після окупації незалежної Грузії Радянською Росією у 1921 під час громадянської війни, було створено Південноосетинську автономну область у межах радянської Грузії . Незалежність проголошено у 1991 , припинення вогню відбулось у 1992 . Після Російсько-грузинської війни Південну Осетію визнали Росія , Нікарагуа , Венесуела та Науру . Офіційно визнана 5 країнами членами ООН .
Грузія вважає Південну Осетiю своєю суверенною територією.
Абхазія
1992
Функціонує як самопроголошена незалежна країна. Розташована між Кавказом та Чорним морем , визнана як провінція Грузії . Після окупації незалежної Грузії Радянською Росією у 1921 під час громадянської війни, Абхазія була на короткий час формально відокремлена від Грузії , у 1931 Абхазія була знов об'єднана з Грузією на правах автономної республіки . Абхазія проголосила незалежність від Грузії у 1992 , після чого розпочалась війна. Із червня 1994 триває угода про припинення вогню , Абхазія залишається поза контролем Тбілісі . Після Російсько-грузинської війни Абхазію визнали Росія , Нікарагуа , Венесуела та Науру . Під час цієї війни під контроль Абхазії перейшла решта частини Кодорської ущелини, які Абхазія вважає своєю територією. Офіційно визнана 5 країнами членами ООН .
Грузія вважає Абхазію своєю суверенною територією[20] .
[21] [22] [23]
Косово
2008
Автономна провінція Сербії , фактично функціонує незалежно від неї під керуванням адміністрації ООН з 1999 . З 17 лютого 2008 року — незалежна держава, визнана 102 країнами членами ООН, а також Республікою Китай , Островами Кука та Ніуе .
Сербія вважає Косово своєю суверенною територією[24] [25] .
Визнані лише не членами ООН [ ред. | ред. код ]
Не визнані жодною, навіть не визнаною державою [ ред. | ред. код ]
Назва
Проголошення
Статус
Незгідні
Посилання
Сомаліленд
1991
Сомаліленд проголосив про свою незалежність від Сомалі в 1991 році. Він стверджує, що він є правонаступником держави Сомаліленд , короткочасної суверенної держави, яка існувала з 26 червня 1960 року (коли Британський протекторат Сомаліленду отримав повну незалежність від Сполученого Королівства ) до 1 липня 1960 року (Коли Сомаліленд об'єднався з Сомалі для формування Сомалійської республіки). Сомаліленд на міжнародному рівні визнаний автономним регіоном Сомалі.
Сомалі вважає Сомаліленд своєю суверенною територією.
[29] [30]
↑ International Recognition of Israel . www.jewishvirtuallibrary.org . Процитовано 2021-02-24 .
↑ CONSTITUTION OF THE PEOPLE'S REPUBLIC OF CHINA . www.hkhrm.org.hk . Архів оригіналу за 2011-09-18. Процитовано 2016-07-31 .
↑ Nilufer Bakhtiyar: "For Azerbaijan Pakistan does not recognize Armenia as a country" . Процитовано 2016-07-31 .
↑ https://web.archive.org/web/20090219074354/http://foreignaffairscommittee.org/includes/content_files/Report%2021%20-%20Visit%20to%20Azerbaijan.pdf
↑ http://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2004_2009/documents/nt/553/553930/553930en.pdf
↑ The World Factbook . www.cia.gov . Процитовано 2016-07-31 .
↑ Xinhua - English . news.xinhuanet.com . Процитовано 2016-07-31 .
↑ http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/note/join/2008/389024/EXPO-AFET_NT(2008)389024_EN.pdf
↑ South Korea - World War II and Korea . countrystudies.us . Процитовано 2016-07-31 .
↑ Sterngold, James (1994-09-03). China, Backing North Korea, Quits Armistice Commission . The New York Times . ISSN 0362-4331 . Процитовано 2016-07-31 .
↑ Global Investment and Business Center, Inc. Staff Taiwan Foreign Policy and National Security Yearbook 2011 Second Edition International Business Publications, USA ISBN 0-7397-3660-4 Online version available at Google Books
↑ Sahrawi Arab Democratic Republic . Sahrawi Arab Democratic Republic . 27 February 1976. Архів оригіналу за 2 травень 2008. Процитовано 28 February 2008 .
↑ Hadar, Leon (16 November 2005). In Praise of 'Virtual States' . AntiWar. Процитовано 28 February 2008 .
↑ International Recognition of the State of Palestine . Official website of the Palestinian National Authority . November 1988. Архів оригіналу за 10 October 2003. . The PNA has publicly acknowledged recognition from 94 states, including the former Yugoslavia .
↑ Venezuela Pledges Support for Palestinian Statehood during Abbas Visit , November 2009.
↑ «Costa Rica Recognizes 'Palestine'» Архівовано 15 лютий 2016 у Wayback Machine ., The Journal of Turkish Weekly 26 February 2008 Retrieved 2011-02-07
↑ South African Representative Office to the Palestinian National Authority . Sarep.org. Процитовано 25 June 2010 .
↑ Embassies of Palestine . Webgaza.net. Процитовано 25 June 2010 .
↑ Embassy of the State of Palestine in Bratislava . Palestine.sk. Архів оригіналу за 2009-08-09. Процитовано 25 June 2010 .
↑ Clogg, Rachel (2001). Abkhazia: Ten Years On . Conciliation Resources. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 26 February 2008 .
↑ BBC NEWS - Europe - Russia recognises Georgian rebels .
↑ Venezuela's Chavez draws closer to Moscow . Reuters . 10 September 2009. Процитовано 20 October 2009 .
↑ John Pike. Georgia mocks Nauru's recognition of Abkhazia . Globalsecurity.org. Процитовано 25 June 2010 .
↑ Kosovo MPs proclaim independence . BBC News. 17 February 2008. Процитовано 28 February 2008 .
↑ Kosovo (PDF). Архів оригіналу за 2008-02-16. Процитовано 25 June 2010 .
↑ Abkhazia: Ten Years On . BBC 2. 2001. Архів оригіналу за 2009-12-21. Процитовано 16 June 2008 .
↑ Сванте Корнелл. «Конфлікт у Нагірному Карабасі: динаміка та перспективи вирішення». Архів оригіналу за 30 січень 2008. Процитовано 30 січень 2008 .
↑ BBC Country Profiles: Regions and territories: Nagorno-Karabakh . Retrieved 2009-09-14.
↑ Ker-Lindsay, James (2012). The Foreign Policy of Counter Secession: Preventing the Recognition of Contested States . Oxford University Press . с. 53. «...there are three other territories that have unilaterally declared independence and are generally regarded as having met the Montevideo criteria for statehood but have not been recognized by any states: Transnistria, Nagorny Karabakh, and Somaliland.»
↑ BBC Country Profiles: Regions and territories: Somaliland . Retrieved 2009-09-14.
Держави-члени ООН
Держави, що не є членами ООН
Визнані щонайменше одним членом ООН
Визнані лише не членами ООН
Невизнані