Ернест Ежен Альтес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернест Ежен Альтес
Основна інформація
Повне ім'яфр. Ernest Eugène Altès[1]
Дата народження28 березня 1830(1830-03-28)[2][3]
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті2 липня 1899(1899-07-02)[4] (69 років)
Місце смертіСен-Діе-сюр-Луар[1][4]
ГромадянствоФранція
Професіїдиригент, композитор
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Інструментискрипка
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Брати, сестриJoseph-Henri Altèsd
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ернест Ежен Альтес (фр. Ernest Eugène Altès; 28 березня 1830(18300328), Париж — 8 липня 1899, Сен-Діе-сюр-Луар) — французький скрипаль, диригент і композитор. Брат Жозефа Анрі Альтеса.

Син солдата, з дитинства вчився грі на скрипці. У 1842 році вступив в Паризьку консерваторію в клас скрипки Франсуа Абенека, вивчав також композицію під керівництвом Мікеле Карафа і Франсуа Базена (закінчив в 1849 році). З 1845 року грав в оркестрі Паризької опери, з 1871 другий диригент, в 18791887 роках головний диригент. У 1881 році він був нагороджений орденом Почесного легіону. Під керівництвом Альтеса пройшла, зокрема, прем'єра балету Едуара Лало «Намуна» (6 березня 1882), визнана невдалою (в тому числі, як стверджує біограф Лало Ж.-М. Фоке, через недорепетируване і посереднє диригування)[5]. Навпаки, прем'єра опери Каміля Сен-Санса «Генріх VIII» під керуванням Альтеса (5 березня 1883 р.) відбулася дуже успішно, і композитор подякував диригентові за цей успіх листом, сповненим захопленої риторики: «Як [в ході репетицій] неохайне і нерішуче виконання стало спершу чудовим, а потім і дивовижним? Як перетворилася лялечка на метелика?»[6].

Автор симфонії, струнного квартету, фортепіанного тріо, сонати для скрипки і фортепіано та інших камерних творів[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Національна бібліотека Франції — 1537.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. International Music Score Library Project — 2006.
  4. а б http://archives.culture41.fr/ark:/57457/vta534e569f99c97/daogrp/0/layout:table/idsearch:RECH_795adf89b9d12d4af92aca111fa9caef#id:1041194920?gallery=true&brightness=100.00&contrast=100.00&center=2990.595,-2168.523&zoom=9&rotation=0.000&lock=true
  5. Édouard Lalo: Correspondence / Ed. Joël-Marie Fauquet. — Aux Amateurs de Livres, 1989. — P. 215. (фр.)
  6. Stephen Studd. Saint-Saëns: A critical biography. — Cygnus Arts, 1999. — P. 142. (англ.)
  7. Альтес, Эрнест Эжен (англ.). archive.org. Процитовано 22 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Альтес, Эрнест Эжен: ноты произведений на International Music Score Library Project