Ефект Мандели
Ефект Мандели (англ. Mandela effect) полягає в збігу спогадів кількох людей, що суперечать реальним фактам. Таким чином, це феномен, пов'язаний з помилковою колективною пам'яттю[1].
Причини виникнення[ред. | ред. код]
Психологи пояснюють ефект Мандели тим, що іноді людина, згадуючи про якусь подію, модифікує її у своїй свідомості або спочатку сприймає подію помилково. Науковці пояснюють ефект Мандели конфабуляцією — явищем, при якому в людини утворюються спогади про факти, які насправді не відбувалися або ж відбулися в інший проміжок часу. У повсякденні конфабуляція зустрічається досить часто.
Історія виникнення[ред. | ред. код]
_(cropped).jpg)
2013 року велика кількість людей в інтернеті почали обговорювати смерть політичного і державного діяча Нельсона Мандели. Люди були переконані, що політик помер у в'язниці в 1980-х роках. Крім того, вони навіть могли згадати випуски новин з повідомленнями про смерть Нельсона Мандели. Насправді ж політик був звільнений 1990 року і помер 2013 року. Для пояснення цього помилкового колективного спогаду, а також інших прикладів Фіона Брум ввела термін «ефект Мандели»[2]. Сама Фіона Брум стверджує, що ефект Мандели проявляється внаслідок переміщення людини до альтернативної реальності[3].
Інтерес до ефекту Мандели зріс насамперед завдяки поширенню інформації в інтернеті[4]. На сьогоднішній день існують приклади в політиці, історії, мистецтві, масовій культурі, у яких спостерігається дія ефекту Мандели.
Один із прикладів прояву ефекту Мандели пов'язаний зі смертю очільника секти «Аум Сінрікьо» Секо Асахара. Одна частина його адептів впевнена, що лідер вчинив самогубство в камері, інші ж стверджують, що його розстріляли. Насправді главу секти повісили 6 липня 2018 року в Японії[5].
Критика і суперечності[ред. | ред. код]
Н. Дегнолл і К. Дрінквотер вважають, що помилкова пам'ять не пов'язана з ефектом Мандели. Вони пояснюють колективні помилкові спогади прагненням людей полегшити тягар інформації, важкої для сприйняття, і неможливістю відрізнити реальні події від уявних[6].
Прикладом цього слугує експеримент американського когнітивного психолога Елізабети Лофтус і психолога Джима Коана «Загублені в моллі». Коан розповів своїй родині чотири історії з дитинства, одна з яких свідчила про те, як брат Коана загубився в торговому центрі, і була повністю вигадана. Брат Коана повірив у вигадану історію і навіть додав кілька деталей[7].
Думка фахівців[ред. | ред. код]
Клінічний і судовий психолог Джон Пол Гаррісон зауважує дію ефекту Мандели в масовій культурі: «Я підозрюю, що деякі спогади виникають спонтанно, коли ми читаємо новини. І нам може здатися, коли ми сприймаємо певну інформацію, що ми володіли нею завжди. Тим не менш ефект Мандели вторинний щодо недосконалості нашої пам'яті»[8].
Зробили спробу аналізу ефекту математичними методами.
Прояви ефекту[ред. | ред. код]
Вплив на суспільство[ред. | ред. код]
Дезінформація, що виникла внаслідок ефекту Мандели, може сприйматися як незаперечний факт, якщо її підтримує і поширює велика кількість людей. Таким чином, помилкові спогади однієї людини впливають на спогади інших людей, і вони будуть пам'ятати факти аналогічним чином. Це може призвести до хибного сприйняття якогось явища у всього суспільства[9].
Вплив на політику[ред. | ред. код]
Вважається, що ефект Мандели впливав на перебіг політичних подій. Люди спиралися на помилкові спогади, які були закріплені в їхній свідомості, унаслідок чого вони робили вибір, грунтуючись на них[10]. Голосуючи на виборах або референдумах, виборці спираються на власний досвід, тобто помилкові спогади можуть вплинути на їхні рішення. У зв'язку з цим широке поширення отримав феномен фальшивих новин, який сприяє формуванню масового помилкового уявлення про кандидата[11].
Існує безліч прикладів, коли цитати публічних людей стають крилатими фразами[12]. Так сталося і зі словами президента РФ Бориса Єльцина, сказаними 31 грудня 1999 року. Політик тоді сказав: «Я йду у відставку. Я зробив все, що міг»[13]. Але і в цьому випадку спрацював ефект Мандели і в суспільній свідомості закріпилася її пародія з КВК 2002 року: «Я втомився, я йду», яка і стала крилатою[14][15].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ What Does Mandela Effect Mean? | Slang by Dictionary.com (англ.). Everything After Z by Dictionary.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Two cognitive psychologists explain the mystery of the 'Mandela effect' (англ.). The Independent. 14 лютого 2018. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Mandela Effect (англ.). Mandela Effect. Процитовано 31 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Эффект Манделы в играх и интернете (рос.). PlayGround.ru. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ Эффект Манделы: что это, возможные объяснения и примеры | Башня континуума (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Ken Drinkwater, Neil Dagnall. The 'Mandela Effect' and how your mind is playing tricks on you (англ.). The Conversation. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Francesco Tortora (12 січня 2017). Vi siedereste in mezzo a un gruppo di motociclisti? 28 modi per smascherare i pregiudizi (італ.). Corriere della Sera. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Capital One Contributor. The Mandela Effect -- Bad Memories Or An Alternate Universe? (англ.). Forbes. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ All illustrations of the “Mandela effect". The New York Times. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ Fake news last for longer than you realise, may become a part of memories. The Economic Times. 22 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ Fake News Can Lead to False Memories (англ.). Association for Psychological Science - APS. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Фразы известных людей, которые они на самом деле никогда не произносили (рос.). AdMe — Творчество. Свобода. Жизнь. 8 червня 2018. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ «Я ухожу, я сделал всё, что мог». 20 лет назад Ельцин объявил Путина преемником [Архівовано 9 грудня 2020 у Wayback Machine.] // ТАСС, 31.12.2019
- ↑ Я принял решение. Я ухожу (рос.). histrf.ru. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Эффект Манделы, или Воспоминания из параллельной реальности. Обсуждение на LiveInternet - Российский Сервис Онлайн-Дневников. www.liveinternet.ru. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.