Забурник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Забурник, або насвéрдлювач, свідéрок[1] (рос. забурник, англ. borer, well borer, нім. Anbohrstange f) — у бурінні — свердло довжиною 300—600 мм, яким починають буріння шпурів і свердловин.

Забурник призначений для початкового буріння, а також забезпечення спрямованості бурового інструменту за заданим кутом буріння свердловини.

Забурники бувають довгими і короткими. Довгий забурник призначений для буріння свердловин в потужних пластах і забезпечення більшої точності напряму буріння.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Забурник // Практичний словник виробничої термінології / Шелудько І. М. — Харків, Радянська школа, 1931. — С. 25

Література[ред. | ред. код]