Закія Хаттабі
| Закія Хаттабі | |
|---|---|
| Zakia Khattabi | |
 | |
|
Нині на посаді | |
| Народилася |
15 січня 1976[1] (48 років) Сен-Жосс-тен-Ноде, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія |
| Відома як | політична діячка, активістка за права жінок |
| Країна | Бельгія |
| Alma mater | Вільний університет Брюсселя і Брюссельський вільний університет[d] |
| Політична партія | Еколо |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Закія Хаттабі (араб. زكية الخطابي ; нар. 15 січня 1976) — бельгійсько-марокканська політикиня, співпрезидентка партії Еколо, феміністка.
Станом на 1 жовтня 2020 обіймала посаду федеральної міністерки з питань клімату, довкілля, сталого розвитку та зеленої угоди в уряді Де Кроо на чолі з прем’єр-міністром Александром Де Кроо.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в Сен-Жоссе-тен-Ноде в Брюсселі в марокканській родині[2]. Навчалася у вільному університеті Брюсселя.
Політична кар'єра і погляди[ред. | ред. код]
До брюссельського парламенту увійшла в 2009 році як місцева радниця міста Іксель, потім також увійшла до Федерації Валлонія-Брюссель. Будучи прихильницею політичної екології та феміністкою, вступила до партії Еколо. Пізніше очолила групу Ecolo в Сенаті Бельгії[3]. Хаттабі була обрана разом з Патріком Дюпріє співлідеркою Ecolo під час партійної конференції в Шарлеруа в 2015 році[4]. У 2018 році Дюпрі змінив Жан-Марк Нолле.
В інтерв’ю Le Soir у 2018 році Хаттабі закликала до «нової моделі» для Брюсселя без окремих фламандських і франкомовних громад[5]. Того ж року, після вбивства 14 жінок у Бельгії, Хаттабі закликала визнати феміцид[6].
У січні 2020 року Хаттабі не вдалося отримати достатню підтримку бельгійських сенаторів, щоб стати однією з суддів Конституційного суду Бельгії. За її кандидатуру проголосували лише 38 із 60 сенаторів, тоді як потрібна була супербільшість у дві третини. Спочатку голосування мало відбутися в листопаді 2019 року, але було відкладено після кампанії правої партії N-VA та ультраправих Vlaams Belang проти кандидатури Хаттабі[7].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Бельгія: Орден Леопольда I (21 травня 2014)[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Libre.be, La (9 травня 2009). Au-delà des clivages. lalibre.be.
- ↑ Zakia Khattabi. Процитовано 30 травня 2019.
- ↑ Zakia Khattabi et Patrick Dupriez sont les nouveaux co-présidents d'Ecolo !. 22 березня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ Zakia Khattabi (Ecolo) veut réécrire Bruxelles en partant d'une page blanche. Le Soir Plus. 14 січня 2018. Процитовано 30 травня 2019.
- ↑ Déjà 14 femmes mortes de violences machistes en 2018: Zakia Khattabi veut faire reconnaître le "féminicide". RTBF Info. 28 березня 2018.
- ↑ Former Co-Leader of Francophone Greens' candidature for Constitutional Court job gets insufficient support from Senators. VRT NWS. 17 січня 2020. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Zakia Khattabi. senate.be. Процитовано 30 травня 2019.
