Земля Франца-Йосифа (заказник)
 | |
| 80°40′00″ пн. ш. 54°50′00″ сх. д. / 80.66666667° пн. ш. 54.83333333° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Площа | 42 000 км² |
| Засновано | 1994 |
  Земля Франца-Йосифа (заказник) (Росія) | |
 | |
 Земля Франца-Йосифа у Вікісховищі | |
Заказник «Земля Франца-Йосифа» (рос. Заказник «Земля Франца-Иосифа») — скасований державний природний заказник федерального підпорядкування, що знаходився на островах архіпелагу Земля Франца-Йосифа. Адміністративно відноситься до території Приморського району Архангельської області. Був створений 23 квітня 1994 року[1] .
Загальна площа особливо охоронюваної природного території — 4200000 га, площа морської особливо охоронюваної акваторії — 2600000 га.
Мета створення заказника — збереження і підтримання екологічного балансу, відтворення природних ресурсів, збереження природних комплексів в природному стані, перш за все — місць залягання в барлоги білих ведмедів, лежбищ моржів, пташиних базарів, колоній білої чайки, гаги звичайної, районів ополонок, які є місцем нагулу ластоногих, китоподібних і білих ведмедів, а також місцями годівлі морських птахів; збереження історико-культурної спадщини регіону.
Охорону території державного природного заказника федерального значення «Земля Франца-Йосифа», а також заходи щодо збереження біологічного різномаїття та підтримання в природному стані охоронюваних природних комплексів на території цього заказника здійснював ФГБУ «Національний парк „Російська Арктика“».
Постановою від 25 серпня 2016 року № 840 Уряд Росії ліквідував заказник «Земля Франца-Йосифа». Частина території скасованого заказника увійшла до складу національного парку «Російська Арктика»[2]. Однак частина більше чотирьох мільйонів гектарів не були включені до складу нацпарку «Російська Арктика». Величезні ділянки моря (місця проживання гренландського кита, нарвала, білухи) втратили будь-який охоронний статус, і на цій території став можливим видобуток нафти і морських біоресурсів в промислових масштабах[3] .
На островах Земля Олександри, Греем-Белл, Гейса, Рудольфа і Гукера в місцях поселень виділяються господарські зони в радіусі 30 км від центрів поселень
До особливо цінних природних об'єктів заказника відносяться заприпайні ополонки, непромерзаючі озера, опорні геологічні розрізи, незаймані ділянки з розвиненим грунтово-рослинним покривом, колонії морських птахів, лежбища атлантичного моржа і ряд інших.
Попередньо були виділені наступні геологічні пам'ятники:
- Інтрузія габро-діоритів на мисі Бистрова острова Джексона
- Палеовулкан мису Брайса на острові Циглера
- Інтрузія габро-сієнітів на мисі Фішера острова Солсбері
- Гора Кользат острова Греем-Белл
- Пісковики острова Чампі
- Дайка Західна-Розбита на мисі Близнюки острова Гейса
- Скеля Фербенкс острова Земля Вільчека
- Скеля Форакен острова Земля Вільчека
- Дайки бухти Тихої острова Гукера
- Опорний розріз острова Бергхауз
- Долеритова дайка мису Тегетхоф острова Галля
- Мис Флора острова Нортбрук
- ↑ Распоряжение правительства Российской Федерации от 23.04.1994 № 571-р О создании государственного природного заказника федерального значения «Земля Франца-Иосифа». Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Постановление от 25 августа 2016 г. № 840 О расширении территории национального парка «Русская Арктика» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2017. Процитовано 25 вересня 2020.
- ↑ Заказник в Арктике ликвидируют в угоду нефтяным компаниям?. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 25 вересня 2020.