Зона уникання
Зо́на уника́ння (англ. Zone of Avoidance, ZOA) — ділянка неба поблизу галактичної площини, на якій газопилові хмари Чумацького Шляху екранують випромінювання позагалактичних об'єктів (у першу чергу — галактик), що створює враження, начебто вони «уникають» цієї зони[1].
Англійський астроном Річард Проктор у праці 1878 року про розподіл галактичних туманностей у «Загальному каталозі туманностей» сера Джона Гершея назвав її «зоною небагатьох туманностей»[2].
Причину існування такої зони пояснив Едвін Хаббл (1936). Міжзоряний пил і зорі, що розташовані переважно в галактичній площині Чумацького Шляху, перешкоджають спостереженню позагалактичних об'єктів приблизно на 20 % неба у видимому діапазоні довжин хвиль. Унаслідок цього оптичні каталоги галактик у цій зоні зазвичай неповні. Він зробив кількісну оцінку такого ефекту та запровадив сучасний термін (англ. Zone of Avoidance)[3].
Пил і газ Чумацького Шляху викликають поглинання переважно в оптичному діапазоні. Однак ефект поглинання зменшується для хвиль більшої довжини, як-от Інфрачервоне випромінювання, а на радіохвилях Чумацький Шлях майже прозорий[Note 1][4].
Огляди неба в інфрачервоному діапазоні, як-от IRAS і 2MASS, дали повніше уявлення про позагалактичні об'єкти. Зокрема, саме за інфрачервоним випромінюванням Паоло Маффей 1968 року відкрив у зоні уникання дві галактики, Маффей 1 і Маффей 2[en], які належать до групи IC 342/Маффея (найближчої до Місцевої групи сусідньої групи галактик). Але навіть із такими оглядами, до 10 % неба, як і раніше, важко спостерігати, оскільки позагалактичні об'єкти можна сплутати з зорями Чумацького Шляху.
Огляди зони уникання на радіохвилях, особливо з використанням радіолінії нейтрального атомарного Гідрогену 21 см, виявили багато галактик, які не можна було побачити в інфрачервоному діапазоні. Прикладами таких галактик є Двінгело 1 і Двінгело 2, виявлені 1994[5] й 1996 року відповідно[6].
- ↑ Чумацький Шлях практично прозорий для радіовипромінювання за винятком напрямків на галактичний центр, антицентр та деяких інших, де розташовані найщільніші хмари, що непрозорі для радіовипромінювання.
- ↑ Зона уникання // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 174—175. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Kraan-Korteweg & Lahav 2000, p. 2
- ↑ Д.И.Макаров. Распределение галактик в местной Вселенной. Астронет. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2017. (рос.)
- ↑ Р.Л. Сороченко. Радиолиния водорода 21 см // Физика космоса : [рос.] : Маленькая энциклопедия / Главный редактор: Р.А. Сюняев ; Редакционная коллегия: Ю.Н. Дрожжин-Лабинский, Я.Б. Зельдович, В.Г. Курт, Р.3. Сагдеев. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Предисловие к электронной версии 2-го издания энциклопедии «Физика космоса» 6 июля 2004 года.
- ↑ Kraan-Korteweg, R. C.; Loan, A. J.; Burton, W. B.; Lahav, O.; Ferguson, H. C.; Henning, P. A.; Lynden-Bell, D. (1994). Discovery of a nearby spiral galaxy behind the Milky Way. Nature. 372 (6501): 77. Bibcode:1994Natur.372...77K. doi:10.1038/372077a0.
- ↑ Burton, W.B.; Verheijen, M. A. W.; Kraan-Korteweg, R. C.; Henning, P. A. (1996). Neutral hydrogen in the nearby galaxies Dwingeloo 1 and Dwingeloo 2. Astronomy and Astrophysics. 309: 687—701. arXiv:astro-ph/9511020. Bibcode:1996A&A...309..687B. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2018.
- Kraan-Korteweg, Renée C.; Ofer Lahav (24 травня 2000). The Universe behind the Milky Way. The Astronomy and Astrophysics Review. arXiv:astro-ph/0005501. Bibcode:2000A&ARv..10..211K. doi:10.1007/s001590000011.
- R. C., Kraan-Korteweg; Staveley-Smith, L.; Donley, J.; Henning, P. A. (5 листопада 2003). The Universe behind the Southern Milky Way. Maps of the Cosmos - ASP Conference Series. International Astronomical Union. arXiv:astro-ph/0311129.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |