Галактичний центр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центр галактики Чумацький Шлях у інфрачервоних променях (візуально Центр галактики розташований у сузір'ї Стрільця)

Центр галактики — порівняно невелика ділянка в центрі нашої Галактики, радіус якої становить близько 1000 парсек, а властивості різко відрізняються від властивостей інших її частин. Образно кажучи, галактичний центр — це космічна «лабораторія», в якій і зараз відбуваються процеси зореутворення і в якій розміщено ядро, яке колись дало початок конденсації нашої зоряної системи.[джерело?]

Галактичний центр перебуває на відстані близько 8,3 кпк (27 тис. світлових років) від нашої Сонячної системи в напрямку сузір'я Стрільця. Його неможливо спостерігати у видимому діапазоні, оскільки в цьому напрямку розташовані великі хмари темної холодної речовини, яка поглинає видиме світло. Ядро має овальну форму з півосями 1100 на 500 парсек. Його можна спостерігати в інфрачервоному світлі та на радіохвилях[1], у рентгенівських та гамма-променях.
Центр галактики містить компактний об'єкт дуже великої маси (близько 4,3 мільйона M[2][3]). Цей об'єкт має назву Стрілець A* (англ. Sagittarius A*)[4], більшість дослідників вважають його надмасивною чорною дірою[5]. Існує припущення, що більшість галактик мають надмасивні чорні діри у своєму ядрі[6][7]. Навколо центральної чорної діри обертається чорна діра меншої маси[8] — від 1000 до 10 000 M[9] — з періодом близько 100 років, та декілька тисяч порівняно невеликих чорних дір[10][11].

Для центральної ділянки Галактики характерна сильна концентрація зір: у кожному кубічному парсеку поблизу центру їх міститься багато тисяч[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цесевич В. П. § 80. Млечный Путь и строение Галактики // Что и как наблюдать на небе. — 4-е изд. — М : Наука, 1973. — 384 с.
  2. Астрономы взвесили черную дыру в центре Млечного Пути. Lenta.ru. 16:04, 10 декабря 2008. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 23 серпня 2017.  (рос.)
  3. Gillessen, S.; Eisenhauer, F.; Trippe, S.; Alexander, T.; Genzel, R.; Martins, F.; Ott, T. (feb 2009). Monitoring Stellar Orbits Around the Massive Black Hole in the Galactic Center. The Astrophysical Journal 692: 1075–1109. Bibcode:2009ApJ...692.1075G. arXiv:0810.4674. doi:10.1088/0004-637X/692/2/1075. (англ.)
  4. а б Максим Борисов (14.10.2005). Монстр в центре Галактики превратился в заботливую няньку. Грани.Ру:. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 23.08.2017.  (рос.)
  5. Максим Борисов (18.10.2002). Доказано существование массивной черной дыры в центре Галактики. Грани.Ру. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 23.08.2017.  (рос.)
  6. Максим Борисов (30.10.2003). Сверхмассивная черная дыра в центре нашей Галактики быстро вращается. Грани.Ру: Общество / Наука. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 23.08.2017.  (рос.)
  7. Robert Sanders (10.29.2003). Flares near our galaxy's central black hole indicate rapid spin. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23.08.2017. (англ.)
  8. Максим Борисов (24.06.2003). Вторая черная дыра в центре Млечного пути поставляет своему 'боссу' младенцев на завтрак. Грани.Ру: Общество / Наука. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 23.08.2017.  (рос.)
  9. Hansen, Brad M. S.; Milosavljević, Miloš (aug 2003). The Need for a Second Black Hole at the Galactic Center. The Astrophysical Journal 593: L77–L80. Bibcode:2003ApJ...593L..77H. arXiv:astro-ph/0306074. doi:10.1086/378182. (англ.)
  10. Максим Борисов (11.01.2005). Рой черных дыр в нашей Галактике. Грани.Ру: Общество / Наука. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 23.08.2017.  (рос.)
  11. Chandra Finds Evidence for Swarm of Black Holes Near the Galactic Center. Chandra Press Room. 10 січня 2005. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 23.08.2017. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]