2MASS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

2MASS (абревіатура від The Two Micron All-Sky Survey — «Огляд усього неба на довжині хвилі два мікрометра») — огляд усієї небесної сфери у трьох інфрачервоних діапазонах із довжиною хвиль приблизно 2 мікрометри (мкм): J (1,25 мкм), H (1,65 мкм) та Ks (2,17 мкм)[1]. Спостереження огляду здійснювалися у 1997—2001 рр.: для північної півкулі — на горі Гопкінс в Аризоні, для південної — у Міжамериканскій обсерваторії Серро Тололо в Чилі[2]. Остаточно дані 2MASS були оприлюднені 2003 року як дані IRSA (Infrared Science Archive).

Цілі[ред. | ред. код]

Основними завданнями огляду були:

  • Виявлення галактик у «Зоні недосяжності» (ZOA) — смузі на небі, яка прихована для спостережень у діапазоні видимого світла нашою власною галактикою — Чумацьким Шляхом.
  • Виявлення коричневих карликів. Станом на 2003 рік огляд 2MASS дав змогу відкрити 173 коричневі карлики, зокрема 2MASS 0939-2448, 2MASS 0415-0935, 2M1207 та 2MASS J04414489+2301513[3].
  • Систематичний пошук зір малої маси: зорі такого типу є найпоширенішими об’єктами як у нашій галактиці, так і в інших.
  • Каталогізація всіх знайдених зір і галактик.
  • Вимірювання в інфрачервоному діапазоні, здійснені в рамках огляду 2MASS, виявилися ефективними, зокрема, для виявлення не відкритих раніше зоряних скупчень[4][5].

Результати[ред. | ред. код]

Зображення 2MASS у діапазоні J: підсвічено коричневий карлик 2MASS J17111353+2326333.

Кількісні описи точкових (зір, планет, астероїдів) та протяжних (галактики, туманності) джерел світла були каталогізовані автоматично за допомогою комп’ютерних програм у середньому аж до видимої зоряної величини 14. Загалом каталогізовано понад 300 млн точкових джерел світла й 1 млн — протяжних. Спираючись на дані зоряного огляду 2MASS, у листопаді 2003 року команда вчених оголосила про відкриття карликової галактики Великий Пес — це була найближча (з відомих на той час) галактика-супутник Чумацького Шляху.

Наразі дані й зображення, отримані під час огляду, загальнодоступні: будь-хто може безкоштовно отримати їх онлайн[6]. Є також чимало наукових публікацій щодо огляду 2MASS із посиланнями на безкоштовні копії документів до публікації[7].

Фінансування[ред. | ред. код]

Фінансування огляду 2MASS здійснювали Массачусетський університет в Амхерсті, науковий центр IPAC під керуванням Jet Propulsion Laboratory (JPL) та Каліфорнійського технологічного інституту, NASA та Національний науковий фонд (NSF).

Див. також[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. About 2MASS (A Brief Explanation of 2MASS). University of Massachusetts, Infrared Processing and Analysis Center (JPL/ Caltech), NASA, NSF. 1 лютого 2006. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2008. 
  2. Two Micron All Sky Survey (2MASS). NASA/IPAC Infrared Science Archive. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 22 жовтня 2011. 
  3. Kirkpatrick (2003). 2MASS Data Mining and the M, L, and T Dwarf Archives. IAU Symposium Vol. 211 ("Brown Dwarfs") 211. Bibcode:2003IAUS..211..189K. arXiv:astro-ph/0207672v1. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2015. 
  4. Froebrich, D.; Scholz, A.; Raftery, C. L. (2007). A systematic survey for infrared star clusters with |b| <20° using 2MASS [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.], MNRAS, 347, 2
  5. Majaess, D. (2013). Discovering protostars and their host clusters via WISE [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.], ApSS, 344, 1
  6. 2MASS Data Access. The Two Micron All Sky Survey at IPAC. 20 грудня 2006. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 2 вересня 2012. 
  7. 2MASS Science Publications. The Two Micron All Sky Survey at IPAC. 1 лютого 2006. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 2 вересня 2012.