Йозеф Гельмесберґер (молодший)
| Йозеф Гельмесберґер | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 квітня 1855[1][2][…] |
| Місце народження | Відень, Австрійська імперія[1][4] |
| Дата смерті | 26 квітня 1907[1][2][…] (52 роки) |
| Місце смерті | Відень, Австро-Угорщина[1][4] |
| Поховання | Гітцінзький цвинтарd |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Професії | диригент, композитор, скрипаль, музикознавець, концертмейстер |
| Відомі учні | Maria Chefaliady-Taband[5] |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | опера |
| Батько | Йозеф Гельмесбергерd |
 Файли у Вікісховищі | |
Йозеф Гельмесберґер (нім. Joseph Hellmesberger; 9 квітня 1855, Відень — 26 квітня 1907, там само) — австрійський скрипаль, диригент, композитор. Син Йозефа Гельмесберґера-старшого, брат Фердинанда Гельмесберґера.
Біографія[ред. | ред. код]
Йозеф Гельмесберґер народився в музичній сім'ї, його батько був вчителем — скрипаль, диригент і композитор. З 1878 року він був солістом Віденської придворної капели і викладав у Віденській консерваторії, з 1875 року грав другу скрипку в квартеті свого батька, а в 1887-му прийняв від нього партію першої скрипки і керівництво квартетом, гастролював з ним в Єгипті і Константинополі. З 1890 року Гельмесберґер був капельмейстером Віденської Придворної опери. 1901 року став наступником Густава Малера на посаді головного диригента Віденського філармонічного оркестру, однак, не відпрацювавши 3-річний термін, 1903 року був змушений залишити свою посаду[6], покинувши рівночасно і Придворну оперу; викладав приватно, короткий час працював в Штутгартській опері.
Автор 22 оперет — перша, «Граф Ґлейген і його дружини» (нім. Der Graf von Gleichen und seine Frauen, за середньовічною легендою), з'явилася 1880 року, — шести балетів, танцювальної та вокальної музики.
Похований на Гітцінґському кладовищі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #103901396 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Samuel R., Sadie J. A. The Norton/Grove dictionary of women composers — W. W. Norton & Company, 1994. — 548 p. — ISBN 978-0-393-03487-5
- ↑ Dr. Clemens Hellsberg. Der Anfang des 20. Jahrhunderts. Die Geschichte der Wiener Philharmoniker (нім.). Wiener Philharmoniker (официальный сайт). Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Гельмесбергер, Иосиф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Hellmesberger Joseph d. J.. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 1959, p. 266.