Кабак Микола Пантелійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кабак.
Кабак Микола Пантелійович
Кабак Николай Пантелеевич
Народження3 травня 1904(1904-05-03)
Q27462264?, Єрмаковський район, Красноярський край, СРСР
Смерть12 червня 1979(1979-06-12) (75 років)
Кизил, Тувинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
ПохованняКизил
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військпіхота
Роки служби1941—1945
ПартіяКПРС
Званнясержант
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора

Кабак Микола Пантелійович (20 квітня (3 травня) 1904, с. Новополтавка — 12 червня 1979, м. Кизил) — радянський військовик, сержант. Герой Радянського Союзу, учасник Німецько-радянської війни та Радянсько-японської війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Микола Кабак народився 3 травня (20 квітня за старим стилем) 1904 року (за іншими даними — 1902 року[1]) у селі Новополтавка (зараз — Єрмаковський район Красноярського краю), у селянській родині. Закінчив 4 класи сільської школи. Працював об'їждчиком лісу, начальником лісової ділянки склозаводу у Красноярську, заготівником Єрмаковського районного споживчого союзу. З 1938 року проходив строкову службу в армії, брав участь у боях на озері Хасан та Радянсько-фінській війні 1939—1940 років[2].

У жовтні 1941 року був повторно мобілізований на фронт Німецько-радянської війни. Був командиром відділення у 104-му гвардійському окремому саперному батальйоні 89-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії Степового фронту.

У другій половині 1943 року почалася битва за Дніпро, в рамках якої у вересні-жовтні відбулося форсування Дніпра радянськими військами південніше Києва. Переправу війська забезпечували сапери. 3 жовтня, поблизу хутора Коноплянка, сержант Кабак переправив на лівий берег 23 важкопоранених бійця, а впродовж наступних шести ночей переправив через Дніпро на правий берег п'ять гармат, двадцять мінометів, дев'ять станкових кулеметів і більш ніж батальйон піхоти. За це був нагороджений Орденом Червоного Прапора, а за кілька місяців Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 р. № 1454 удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Брав також участь у Радянсько-японській війні 1945 р. Того ж року демобілізований. З 1955 року мешкав і працював у місті Кизил, Республіка Тува. Обіймав посаду голови Нижньосуетукської сільради Єрмаковського району, працював на цегляному заводі, пізніше — в Єнісейському річковому пароплавстві[3].

Помер 12 червня 1979 року[3][4], похований у місті Кизил.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Герой Радянського Союзу[5]
  • Орден Леніна[5]
  • Орден Червоного Прапора[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Достоин звания Героя..., с. 99.
  2. ↑ Наши отважные земляки...
  3. ↑ а б Герои Советского Союза..., с. 597.
  4. ↑ ЕСУ.
  5. ↑ а б Наказ о присвоєнні Кабаку М.П. звання Героя Радянського Союзу і врученні ордену Леніна. pamyat-naroda.ru. Память народа 1941-1945. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 23 травня 2016. (рос.)
  6. ↑ Наказ о нагороджені Кабака М.Л. Орденом Червоного Прапора. pamyat-naroda.ru. Память народа 1941-1945. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 23 травня 2016. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кабак_Микола_Пантелійович&oldid=34968224