Каленчук Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каленчук Василь Андрійович
Народився5 липня 1925(1925-07-05)
Помер11 квітня 1981(1981-04-11) (55 років)
Архангельськ, Росія
ПохованняQ29960313?
Національністьукраїнець
Діяльністьтеатральний актор
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР

Каленчук Василь Андрійович (5 липня 1925, село Житники, Вінницька область, Україна11 квітня 1981, Архангельськ, Російська Федерація) — український театральний актор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Каленчук народився 5 липня 1925 року в селі Хижинці, Вінницької області.

Брав участь у німецько-совєцькій війні.

У січні 1947 вступив до Архангельського Великого драматичного театру (нині — Архангельський театр драми імені М. В. Ломоносова) в якості артиста допоміжного складу.

Вчителями Каленчука були сцена і провідні актори театру: Борис Горшенін, Клавдія Кулагіна, Сергій Плотников, Д. Алексеєв, М. Корнілов. У 1950 році Каленчук був переведений до основного складу трупи, згодом ставши одним із провідних артистів театру[1].

Василь Каленчук був яскравим, різноплановим актором, який в основному тяжів до глибокої соціально-психологічної драми. Він створював непрості характери, сильні в класичній зарубіжній та сучасній драматургії. За 33 роки роботи в театрі він зіграв більше ста ролей.

Найяскравішими ролями Василя Каленчука були: Мересьєв у спектаклі «Справжній чоловік», Яків Прокопович у виставі «Не стріляйте в білих лебедів», кардинал Рішельє у спектаклі «Три мушкетери», Борис Годунов у спектаклі «Борис Годунов».

11 квітня 1981 року провідний актор Архангельського театру драми імені М. В. Ломоносова Володимир Каленчук помер. Похований на Соломбальському цвинтарі Архангельська[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
  • 1954 — Борис («Сторінки життя» В. Розова)
  • 1955 — Андрій («В добрий час» В. Розова)
  • 1955 — Мересьев ( «Справжній чоловік» Т. Лондона по Б. Польовому)
  • 1964 — Анучкін («Одруження» Миколи Гоголя)
  • 1971 — Артур-Ґедзь («Італійська трагедія» Е. Войнич)
  • 1976 — Яків Прокопович («Не стріляйте в білих лебедів» Б. Васильєва)
  • 1976кардинал РішельєТри мушкетери» А. Дюма)
  • 1977 — Єрмаков («Очікування» А. Арбузова)
  • 1978 — Лукашин («Дві зими і три літа» Ф. Абрамова)
  • 1979Борис Годунов ( «Борис Годунов» А. Пушкіна)
  • 1980 — «Сині коні на червоній траві» М. Шатрова)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]