Борис Годунов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Годунов
Борис Годунов

Час на посаді:
лютий 1598 — 23 квітня 1605
Попередник Федір Іванович
Наступник Федір II Годунов

Народився 1551(1551)
Помер 23 квітня 1605(1605-04-23)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Про оперу М. Мусоргського див. «Борис Годунов»

Бори́с Годуно́в (рос. Борис Годунов; 1551 — 23 квітня 1605) — московський царлютого 1598), боярин. Був чоловіком Марії Скуратової-Бєльської, зятем Малюти Скуратова.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї костромських бояр.

За одними даними, з походження був ординцем.[1] За іншими, ймовірно, походив із роду татарського князя Чета, що приїхав у Московію в часи правління князя Івана І Калити.

Як державний діяч визначився в роки царювання Івана IV Грозного. За Федора Івановича (15831598), одруженого з Іриною, сестрою Годунова, був фактичним правителем Московського царства. Годунов дотримувався політики централізації держави і посилення княжої влади, яку проводили його попередники. Спираючись на дворянство, продовжував боротьбу з боярством. Звільнив поміщицькі землі від податків, видав укази про розшук і повернення поміщикам селян-втікачів, про закріпачення кабальних холопів. Роздавав дворянам конфісковані боярські і церковні землі.

За Годунова були укріплені південні кордони, споруджені нові і відбудовані старі фортеці, закладені в степу (Воронеж, Лівни, Бєлгород та інші).

У війні зі Швецією 1595 року були повернуті втрачені під час Лівонської війни 1558-1583 років міста на узбережжі Фінської затоки — Ям, Івангород, Копор'є і на Карельському перешийку — Корела. Посилення закріпачення і феодального гніту за Годунова викликало ряд селянських повстань, які на початку 17 століття призвели до вибуху селянської війни, очоленої Іваном Болотниковим.

Під час боротьби з Дмитрієм І Борис Годунов раптово помер.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Білінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — С. 299. — ISBN 978-966-355-045-9.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.